Рішення від 05.03.2012 по справі 2-39/12

Номер провадження 2/2603/184/12

Справа №2-39/12

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2012 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого-судді Зотько Т.А.

при секретарях Корнюшкіній Н.М., Самойловій М.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за позовом Публі­чного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної ди­рекції до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

- за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції про захист прав споживача, визнання незаконними дій, що передують укладенню договору та визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ „ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” (далі по тексту ПАТ “РБ Аваль”) звер­нулось до суду з позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору, стягнення за­боргованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 23.11.2007 року між ВАТ “РБ Аваль”, правонаступником якого є ПАТ “РБ Аваль”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2080/82/64799, згідно з умо­вами якого останній було надано кредит в розмірі 440 000,00 грн. зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 13,5 % річних, строком користування до 23.11.2017 року. В забезпечен­ня виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів та платежів за його використан­ня, 23 листопада 2007 року до кредитного договору був укладений договір іпотеки між ВАТ "ОСОБА_1 банк "Аваль", ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до умов якого банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1, що належить останнім в рівних частках кожному на праві власності, що підтверджується Договором купівлі-продажу № 3814-Б/758.

Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору в частині повернення кредиту та погашення відсотків за користування кредитом не виконує належним чином, чим порушує умови кредитного договору та вимоги діючого законодавства України. Заборгованість відпо­відачів перед банком станом на 24.03.2010 р. становить 465 347,25 грн., з яких 416 562,10 грн. - заборгованість за кредитом, 32 637,90 грн. - заборгованість за відсотками, 190,04 грн. - пеня за прострочення кредиту, 15 957,21 грн. - пеня за прострочені відсотки, а тому вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявлено зустрічний по­зов про захист прав споживача, визнання незаконними дій, що передують укладенню дого­вору та визнання правочину недійсним, з тих підстав, що перед укладанням договору про на­дання кредиту, позивач був зобов'язаний повідомити відповідача, як споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, суму на яку кредит може бути виданий, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту включаючи кількість пла­тежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюєть­ся податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відмінності про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Представник крім того послався на той факт. 1 що позивачем відповідачу не надавалося ніякої інформації щодо умов кредитування, а відтак все вищевикладене свідчить про використання нечесної підприємницької діяльності та є під­ставою для задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Представник позивача - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі зазначив суду, що 23.11.2007 року між ВАТ “РБ Аваль”, правонаступником якого є ПАТ “РБ Аваль”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2080/82/64799, згідно з умовами якого останній було надано кредит в розмірі 440 000,00 грн. зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 13,5 % річних, строком користування до 23.11.2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів та платежів за його використання, 23 листопада 2007 року до кредитного договору був укладе­ний договір іпотеки між ВАТ "ОСОБА_1 банк "Аваль", ОСОБА_2 4а ОСОБА_3, відповідно до умов якого банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квар­тира № 31 в будинку № 14-А по вул. Вікентія Беретті в м. Києві, що належить останнім в рі­вних частках кожному на праві власності, що підтверджується Договором купівлі-продажу № 3814-Б/758. Заборгованість відповідачів перед банком станом на 24.03.2010 р. становить 465 347,25 грн., з яких 416 562,10 грн. - заборгованість за кредитом, 32 637,90 грн. - заборгованість за відсотками, 190,04 грн. - пеня за прострочення кредиту, 15 957,21 грн. - пеня за прострочені відсотки, а тому ОСОБА_5 просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову ПАТ “РБ Аваль” заперечували у повному обсязі, зустрічний позов просили за­довольнити з тих підстав, що перед укладанням договору про надання кредиту, позивач був зобов'язаний повідомити відповідача, як споживача, у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової став­ки, суму на яку кредит може бути виданий, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк на який кредит може бути оде­ржаний, варіанти повернення кредиту включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відмінності про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Представники крім того послались на той факт, що позивачем відпові­дачу не надавалося ніякої інформації щодо умов кредитування, а відтак все вищевикладене свідчить про використання нечесної підприємницької діяльності та є підставою для задово­лення зустрічного позову у повному обсязі.

Крім того, представник ОСОБА_6, зазначила суду, що вказаний договір має бу­ти визнаний судом недійсним з тих підстав, що 03.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 особисто ознайомившись з матеріалами вказаної цивільної справи, з'ясувала, що в матеріалах справи міститься кредитний договір, який не надавався їй для підпису працівниками позива­ча, а підпис, що міститься на вказаному кредитному договорі не є її підписом, а тому пред­ставник ОСОБА_6 вказувала, що вказані документи є фальсифікованими, і, як наслі­док, - недійсними.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд спра­ви повідомлявся судом, про що свідчать телеграфні повідомлення про сповіщення про роз­гляд справи та копії листів сповіщень (а.с.119, 120, 121, 216, 218).

За таких обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ “РБ Аваль” є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ “РБАваль” є необгрунтованими у повному обсязі та не підлягають задоволенню судом з наступ­них підстав.

Як вбачається з копії кредитного договору, 23.11.2007 року між ПАТ “РБ Аваль” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2080/82/64799, згідно з умовами якого останній був наданий кредит у розмірі 440 000,00 грн. зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 13,5 % річних, строком користування до 23.11.2017 року, (а.с.7-8, 9, 10).

Згідно п.1.5 кредитного договору Позичальник прийняв на себе зобов'язання викону­вати наступні умови кредитного договору:

- щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 договору та оста­точне погашення отриманого кредиту до 23.11.2017 року;

щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплачувати відсотки за фактичне використання кредитних коштів креди­тора та при остаточному погашенні кредиту, сплату відсотків за фактичне використання кре­дитних коштів.

Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору, а саме п. 1.5, щодо повернен­ня кредиту та погашення відсотків за користування кредитом не виконує належним чином, чим порушує умови кредитного договору та вимоги діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кре­дит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають пра­вові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зо­бов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено догово­ром або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках невиконанням позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодав­цеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у та­кій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодав­цем) у строк та в порядок, що встановлений договором.

Згідно розрахунку наданого позивачем, станом на 24.03.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору складає 465 347,25 грн., з яких 416 562,10 грн. - заборгованість за кредитом, 32 637,90 грн. - заборгованість за відсотками, 190,04 грн. - пеня за прострочення кредиту, 15 957,21 грн. - пеня за прострочені відсотки. (а.с.29-32).

Таким чином, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборго­ваності відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам кредитного договору, а відтак, вимоги позивача в частині розірвання договору та стягнення заборгованості є за­конними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна до­вести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або запере­чень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Сторонам роз'яснювалось, що відповідно до вимог ст.ст.27, 31 ЦПК України, позивач, відповідач, третя особа для підтвердження своїх вимог та заперечень, зобов'язані надати су­ду всі наявні докази, або повідомити про них суд до початку розгляду справи судом по суті.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задоволь­нити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Пра­вовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне засте­реження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстра­цію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя­жень» регламентується реалізація предмета забезпечувального обтяження за рішенням су­ду. Названою статтею передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту по­дання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувану з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувана; 3) захо­ди щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або пере­дачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реаліза­ції предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із за­стосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початко­ва ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публіч­них торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановле­ному законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувана ра­зом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимо­ги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для при­пинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Враховуючи, що стороною позивача у відповідності до ст. 60 ЦПК України не надано суду обґрунтування щодо способу реалізації предмета забезпечувального обтяження шля­хом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо звернення стягнення на пред­мет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що нале­жить відповідачам в рівних частках кожному на праві власності, що підтверджується Дого­вором купівлі-продажу № 3814-Б/758.

Разом з тим, твердження представників ОСОБА_2, що перед укладанням до­говору про надання кредиту, позивач будучи зобов'язаний повідомити відповідача, як спо­живача, у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, тип відсоткової ставки, суму на яку кредит може бути вида­ний, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відмінності про те, від кого споживач може одержати доклад­нішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, однак ніякої інфо­рмації щодо умов кредитування не надав, а відтак все вищевикладене свідчить про викорис­тання нечесної підприємницької діяльності, не знайшло свого обгрунтування в ході розгляду справи виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих позивачем копій кредитного договору з додатками ОСОБА_7 особисто підписала зазначені документи (а.с.7-11, 189-190), що суд розцінює, як її згоду з умовами, визначеними у кредитному договорі та договорі іпотеки.

Як вбачається з копії Інформаційного листка про умови кредитування по програмі “Кредит під заставу нерухомості” зазначено, що банк ознайомив ОСОБА_2 в письмо­вій формі з умовами кредитування по програмі “Кредит під заставу нерухомості”, а також надав інформацію щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту (Додаток №1), наявних в бан­ку форм кредитування та відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями спожива­ча, переваг та недоліків запропонованої схеми кредитування, при цьому позивач підписала вказаний інформаційний листок з зазначенням дати підписання: 23.11.2007 року, а також підписала з зазначенням “другий примірник цього додатку до договору отримала 23.11.2007 року (а.с. 191 - 193).

При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, що 03.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 особисто ознайомившись з матеріалами вказаної цивільної справи, з'ясувала, що в матеріалах справи міститься кредит­ний договір, який не надавався їй для підпису працівниками позивача, а підпис, що міститься на вказаному кредитному договорі не є її підписом, а тому вказані документи є фальсифіко­ваними, і, як наслідок, - недійсними з тих підстав, що а ні відповідачем ОСОБА_2, а ні її представниками, жодних позовних вимог щодо визнання недійсними кредитного дого­вору та додатків до нього, оскільки не підписувались ОСОБА_2 - заявлено не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ПАТ “РБ “Аваль” не були поруше­ні права ОСОБА_2, як споживача банківських послуг, оскільки вона була належним чином ознайомлена з умовами кредитування по програмі “Кредит під заставу нерухомості”, з інформацію щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту та наявними в банку формами кре­дитування та відмінностями між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача, перева­гами та недоліками запропонованих схем кредитування.

Враховуючи, що викладені представниками відповідача ОСОБА_2 обставини не знайшли свого обгрунтування у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відсу­тні обгрунтування зустрічних позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ “РБ “Аваль” підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1.700 грн. та витрати на інфор­маційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 373 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 590 ч.2, 1049, 1054 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд , -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” в осо­бі Київської регіональної дирекції АТ „ОСОБА_1 Аваль” - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ „ОСОБА_1 Аваль” заборгованість за кредитним договором у сумі 465.347 грн. 25 коп., судовий збір у розмірі 1.700 грн. та витрати на інфор­маційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього стягнути 467.167 грн. 25 коп..

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

ОСОБА_2 в позові до Публічного акціонерного товариства

„ОСОБА_1 Аваль” в особі Київської регіональної дирекції АТ „ОСОБА_1 Аваль” про захист прав споживача, визнання незаконними дій, що передують укладенню договору та визнання правочину недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський ра­йонний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апе­ляційної скарги.

Суддя: