м. Чернівці «24»квітня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Дембіцької О.О., Попова Г.Г.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 20 лютого 2012 року, -
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканець міста Чернівців вул. М.Лисенка 12/5, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працюючий викладачем кафедри історії новітнього часу Чернівецького Національного Університету ім. Ю. Федьковича, раніше несудимий,-
засуджений за ст.368 ч.2 КК України до покарання у виді штрафу в доход держави у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з організаційно-розпорядчими функціями, строком на три роки.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишена у виді застави. Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він, обіймаючи посаду відповідального секретаря приймальної комісії Чернівецького Національного Університету ім. Ю. Федьковича, будучи службовою особою, 30 серпня 2011 року о 13 годині 20 хвилин у приміщенні університету одержав від ОСОБА_4 хабар за сприяння у прийнятті в неї приймальною комісією документів для вступу до університету на заочну форму навчання юридичного факультету в сумі 800 євро, що складало 9237 гривень 72 коп.
Справа № 2490/11-198/2012 р. Головуючий у І інстанції: Дудаков С.Є
Категорія: ст.368 ч.2 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3 просять вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого з ч.2 ст.368 КК України на ч.1ст.190 КК України та зменшити міру покарання у вигляді штрафу відповідно до санкції ч.1 ст.190 КК України, а кошти в сумі 800 Євро звернути в доход держави. Доводи апелянтів ґрунтуються на тому, що суд у вироку не вказав, якими повноваженнями був наділений ОСОБА_3, вважають, що він не був службовою особою, яка була наділений владними, організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими повноваженнями, оскільки всі рішення по прийому документів приймалися приймальною комісією та головою приймальної комісії, тому його дії носять шахрайський характер.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляції, прокурора, що вважав вирок районного суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, з показань засудженого в судовому засіданні видно, що він визнав фактичні обставини інкримінованого йому злочину, не погоджуючись з кваліфікацією дій за ч.2 ст.368 КК України. Однак підтвердив, що до нього як до відповідального секретаря приймальної комісії університету підходила ОСОБА_4 з проханням про прийом документів для вступу на навчання і пізніше передала гроші в сумі 800 євро у якості подяки за сприяння. Також засуджений показав, що рішення про прийом документів від абітурієнтів поза встановленими строками приймалось приймальною комісією, на яку він ніякого впливу не мав, рішення про зарахування до університету підписує ректор.
З показань свідка ОСОБА_4 в суді видно, що працівники приймальної комісії університету відмовили їй у прийнятті документів для вступу на юридичний факультет на заочну форму навчання, тому 25 серпня 2011 року вона звернулась до відповідального секретаря комісії ОСОБА_3, який сказав, що є можливість вступити на перший курс, що у неї приймуть документи, для чого потрібно передати йому грошову винагороду в сумі 1000 доларів США. 26 серпня 2011 року вона склала іспити по екзаменаційних білетах і 29 серпня 2011 року ОСОБА_3 по телефону їй повідомив, що вона вступила до університету і щоб передала йому гроші наступного дня, що вона і зробила, передавши засудженому у приміщенні аудиторії університету 800 євро.
Як вбачається з протоколу особистого обшуку, виявлення та вилучення від 30 серпня 2011 року (том 1 а.с. 91-95), у присутності понятих у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено гроші різними купюрами на суму 800 євро, які були
попередньо вручені ОСОБА_4 та на які було нанесено невидимі написи, що люмінесцирують в ультрафіолетових променях синім кольором, та аерозольний препарат «Промінь-1»(том 1 а.с.32-33).
Наказом ректора Чернівецького національного університету імені ОСОБА_5 № 176 від 24 грудня 2010 року затверджено склад приймальної комісії ЧНУ по прийому на навчання на 2011 рік, куди ввійшов ОСОБА_3 у якості відповідального секретаря приймальної комісії, і наказом ректора ЧНУ № 204-ОП від 04 квітня 2011 року створено відбіркову комісію за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», де відповідальним секретарем призначений ОСОБА_3 (том 1 а.с.227-230). Як вбачається зі змісту Посадової інструкції відповідального секретаря приймальної комісії, затвердженої ректором ЧНУ 13 квітня 2010 року (том 1 а.с.232-233), відповідальний секретар приймальної комісії університету наділений організаційно-розпорядчими функціями по забезпеченню процесу прийому документів від абітурієнтів, контролю за цим процесом, за процесом відбіркового творчого конкурсу робіт абітурієнтів тощо, по координації роботи членів приймальної комісії.
Судова колегія вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.368 КК України, оскільки засуджений, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, одержав від ОСОБА_4 хабар за сприяння їй у прийнятті документів приймальною комісією ЧНУ щодо вступу на заочну форму навчання юридичного факультету у значному розмірі.
Судова колегія не вбачає підстав для перекваліфікації дій засудженого на ч.1ст.190 КК України та задоволення апеляції в його інтересах, оскільки підстави для цього відсутні.
Міра покарання засудженому обрана районним судом у відповідності до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та пом'якшуючих покарання обставин. Судова колегія вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у межах санкції ч.2 ст.368 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для зміни вироку суду в частині призначеного покарання не вбачає.
Безпідставними судова колегія вважає посилання апелянтів на неправильне вирішення долі грошових коштів, які були предметом хабара, оскільки районний суд вирішив долю цих грошей у відповідності до вимог ст..81 ч.1 п.5 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляцію захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 20 лютого 2012 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді О.О.Дембіцька
ОСОБА_7