м. Чернівці «21» лютого 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Дембіцької О.О., Попова Г.Г.
при секретарі Сабадашу Ю.С.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 жовтня 2011 року, -
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, вул. Залізнична № 10, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючий, в силу статті 89 КК України несудимий, -
засуджений за ст.286 ч.2 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки. Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишена підписка про невиїзд. Вирішена доля речових доказів та стягнуто з засудженого судові витрати.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 02 липня 2011 року о 18 годині 55 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом марки «HONDA SH»без державного номера, рухаючись по вул. Центральній селища Берегомет Вижницького району Чернівец3ької області, під час виконання маневру випередження мопеду марки «SABUR SB50Q», який рухався попереду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_4 ближче до суцільної лінії дорожньої розмітки та на якому був ввімкнений покажчик лівого повороту, не дотримуючись безпечного інтервалу, порушив пункт 13.3 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з мопедом «SABUR SB50Q», в результаті чого водій мопеда потерпілий ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
Справа № 2490/11-81/2012 р. Головуючий у І інстанції: Пилип'юк І.В .
Категорія: ст. 286 ч.2 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, так як вважає, що призначене засудженому ОСОБА_3 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину. При цьому зазначає, що засудженому слід призначити більш сувору міру покарання та збільшити строк додаткового покарання, який призначений судом у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік, оскільки ним скоєно ДТП з тяжкими наслідками, ОСОБА_3 не відшкодував завдану їй матеріальну та моральну шкоду та не вибачився за вчинений ним злочин.
Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала подану нею апеляцію, прокурора та адвоката ОСОБА_1, які просили вирок суду залишити без змін, допитавши в ході проведеного часткового судового слідства засудженого ОСОБА_3 та потерпілу ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, його діям дана правильна юридична оцінка, що не оспорюється в апеляції.
Засуджений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у порушенні правил дорожнього руху, показав, що не бажав настання тяжких наслідків, не підходив до потерпілої, оскільки боявся погроз з боку родичів померлого ОСОБА_4, у відшкодування завданої потерпілій шкоди переказав поштою 1000 гривень і має намір надалі частинами відшкодовувати їй завдані збитки .
Кваліфікація дій засудженого за ст.286 ч.2 КК України є правильною, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Перевіривши законність і обґрунтованість вироку в частині призначеного засудженому ОСОБА_3 покарання, колегія суддів вважає, що районний суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу винного та сукупність обставин, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Зокрема, районний суд визнав пом'якшуючими покарання обставинами визнання засудженим своєї вини, щире каяття, а такими, що обтяжують покарання, - вчинення засудженим злочину в стані алкогольного сп'яніння. Що стосується даних про особу винного суд, то суд врахував, що засуджений позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні неповнолітню дитину. Крім цього, судом була врахована протиправна поведінка потерпілого, який керував транспортним засобом (мопедом) у стані алкогольного сп'яніння, та також порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, як це встановлено висновком експерта (а.с.124-129).
З врахуванням всіх наведених обставин суд першої інстанції призначив ОСОБА_3 основне та додаткове покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Судова колегія вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і підстав для зміни чи скасування вироку суду в частині призначеного покарання та застосування ст.75 КК України не вбачає.
Посилання потерпілої в апеляції на те, що засудженим не відшкодована їй матеріальна та моральна шкода, а тому міра покарання за вчинене повинна бути призначена більш сувора, судова колегія вважає безпідставними, оскільки ні в період досудового слідства, ні в суді потерпіла не заявляла цивільного позову про відшкодування їх спричинених збитків.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 жовтня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді О.О.Дембіцька
ОСОБА_5