Номер провадження 2/2603/611/12
Справа №2-88/12
Іменем України
06 липня 2012 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
при секретарі Самойловій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку ”ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ПАТ ОСОБА_1 "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 15.11.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Д 07-02-147/2 МК, згідно з умовами якого останній було надано кредит в розмірі 180 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 15 % на рік, строком користування до 15.11.2012 року. Кредит надавався на споживчі потреби. Для забезпечення повернення кредиту за кредитним договором було укладено договір поруки від 15.11.2007 р. з поручителем ОСОБА_3, який несе солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору згідно договору поруки. Крім того, 15.11.2007 року до кредитного договору був укладений договір іпотеки між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3, відповідно до умов якого, банку було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення № 1, 2 (гр. ОСОБА_4. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 43, що належить останньому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 53548 від 03.10.2007 р.
Оскільки відповідачі належним чином умови договору не виконують, кредит щомісяця, згідно графіка не повертають, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 2 234,793 грн. 89 коп., а тому вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд про їх задоволення, зазначили суду, що відповідачі не виконують умови за кредитним договором № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року, заборгованість станом на 13.01.2011 року становить 280816,50 дол. США (160252,92 дол. США - заборгованість за кредитом, 78864,55 дол. США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 28296,90 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 106406,78 грн. - штраф (процентна складова)). Також, представники позивача просили суд звернути стягнення на нежилі приміщення № 1, 2 (гр. ОСОБА_4. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 43, що належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 53548 від 03.10.2007 р. та стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5 у судовому засіданні проти заявлених позивачем вимог заперечував у повному обсязі, вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що зміни до кредитного договору № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 р. були внесені без згоди ОСОБА_3, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності. Представник відповідачів стверджував, що зазначені зміни до кредитного договору були внесені з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме, без отримання згоди поручителя ОСОБА_3, а тому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Д 07-02-147/2 МК, згідно з умовами якого останній було надано кредит в розмірі 180 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 15 % на рік, строком користування до 15.11.2012 року. Кредит надавався на споживчі потреби. (а.с. 24-29).
Для забезпечення повернення кредиту за кредитним договором було укладено договір поруки від 15.11.2007 р. з поручителем ОСОБА_3, який несе солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору згідно договору поруки. (а.с. 13).
15.11.2007 року до кредитного договору був укладений договір іпотеки між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3, відповідно до умов якого банку було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення № 1, 2 (гр. ОСОБА_4. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Милославська, 43, що належать останньому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 53548 від 03.10.2007 р. (а.с. 14-21).
Відповідно до п. 1.3. кредитного договору термін повернення кредиту й окремих частин - траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 15 листопада 2012 року.
Згідно п. 2.2.3. кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредитів, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно графіків погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складаються з кожним договором про видачу траншу окремо і є невід'ємною частиною кожного договору про видачу траншу.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умови кредитного договору належним чином не виконують, чим порушують його умови та вимоги діючого законодавства України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість позичальника перед банком станом на 13.01.2011 року становить 280816,50 дол. США, з яких: 160252,92 дол. США - заборгованість за кредитом; 78864,55 дол. США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 28296,90 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250,00 грн. штраф (фіксована частина); 106406,78 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 12, розгорнутий розрахунок заборгованості - а.с.103-107).
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлений договором.
Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Сторонам роз'яснювалось, що відповідно до вимог ст.ст.27, 31 ЦПК України, позивач, відповідач, третя особа для підтвердження своїх вимог та заперечень, зобов'язані надати суду всі наявні докази, або повідомити про них суд до початку розгляду справи судом по суті.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з копії рішення Деснянського районного суду м.Києва від 07 жовтня 2011 року, ОСОБА_3 відмовлено в позові до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору поруки та договору іпотеки недійсними. Згідно ухвали Апеляційного суду м.Києва від 24.01.2012 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Деснянського районного суду м.Києва залишено без змін (а.с.81-83, 84-85).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам кредитного договору, а твердження представника відповідача про те, що зміни до кредитного договору № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 р. були внесені без згоди ОСОБА_3, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності, не знайшли свого обгрунтування в суді, а відтак, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду.
Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» регламентується реалізація предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду . Названою статтею передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом. Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.
Відповідно до положень ст.ст.33, 35 Закону України “Про іпотеку”, згідно з якими, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до цього закону, недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.35 Закону України “Про іпотеку”.
Враховуючи, що стороною позивача у відповідності до ст. 60 ЦПК України не надано суду обґрунтування щодо способу реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, доказів направлення іпотекодержателем іпотекодавцю - ОСОБА_3 та боржнику - ОСОБА_2, письмових вимог про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк, де було б зазначено стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, за таких обставин, суд приходить до висновку, що іпотекодержатель не вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до цього закону, оскільки суду не надано доказів дотримання цих правил, що є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення № 1, 2 (гр. ОСОБА_4. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул..Милославська,43, що належать ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 53548 від 03.10.2007 р..
Крім того, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, судом враховано той факт, що позивачем поставлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу за кредитним договором, яка задоволена судом у повному обсязі, а відтак вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення № 1, 2 (гр. ОСОБА_4. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Милославська, 43, що належать ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 53548 від 03.10.2007 р. має характер подвійного стягнення за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 1.700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 373 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 590 ч.2, 1049, 1054 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд , -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку ”ПриватБанк” - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку ”ПриватБанк” суму заборгованості за кредитним договором №Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року у розмірі 280816,50 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 13.01.2011 року складає 2.234.793 грн. 89 коп., судовий збір у розмірі 1.700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн..
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: