м. Чернівці «21» лютого 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Дембіцької О.О., Марчака. В.Я.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Першотравневого районного суду міста Чернівців від 08 грудня 2011 року, -
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець міста Чернівців, вул. Головна, 277/25, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, студент Чернівецького будівельного ліцею, раніше несудимий, -
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі і на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканець міста Чернівців, вул. Брянська, 16/4, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одружений, учень 10-го класу ЗОШ № 20 міста Чернівців, раніше несудимий, -
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі і на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Міра запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишена попередня - підписка про невиїзд.
Справа № 2490/11-74 /2012 р. Головуючий у І інстанції: Стоцька Л.А.
Категорія : ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Згідно вироку засуджені неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винуватими у тому, що вони 08 серпня 2011 року приблизно в 0 годин 10 хвилин за попередньою змовою між собою за допомогою арматурного прута пошкодили навісний замок на дверях холодильника, де зберігались газовані напої та який знаходився біля продуктового кіоску по вулиці Руській № 198-А міста Чернівців, та шляхом проникнення у сховище таємно викрали товаро-матеріальні цінності (солодкі газовані та енергетичні напої) на загальну суму 1251 гривня 50 копійок, заподіявши матеріальну шкоду приватному підприємцю ОСОБА_4
В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить вирок районного суду змінити, перекваліфікувати дії засуджених з ч.3 на ч.2 ст.185 КК України за звільнити їх від покарання з застосуванням заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків. Апелянт вважає вирок суду незаконним, винесеним з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства, оскільки судом неправильно були встановлені фактичні обставини справи та відповідно неправильно призначене засудженим покарання. Свої доводи адвокат обґрунтовує тим, що органи досудового слідства та суд помилково кваліфікували дії засуджених за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки крадіжку напоїв з холодильника, який є побутовим приладом для їх охолодження, не можна кваліфікувати, як проникнення у інше приміщення чи сховище. Крім того вказує на те, що органами досудового слідства значно завищена кількість викрадених напоїв, оскільки таку кількість напоїв неповнолітні фізично не могли викрасти, а засуджені добровільно зізналися у викраденні лише 20 пляшок напоїв.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, законних представників засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, з показань засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні видно, що вони частково визнали свою вину у вчиненні крадіжки та показали, що приблизно о 24 годині 07 серпня 2011 року по взаємній домовленості за допомогою шматка арматури зірвали навісний замок з металевих дверей холодильника, який знаходився біля кіоску по вулиці Руській № 198-А та де зберігались охолоджені газовані напої, відкрили двері та витягли приблизно 20 банок з напоями (а.с. 211-213).
З показань потерпілого ОСОБА_4, які були досліджені судом першої інстанції, видно, що в ніч на 08 серпня 2011 року було зірвано навісний замок одного з холодильників, які належать йому та розташовані біля його кіоску по вулиці Руській міста Чернівців, та викрадено належний йому товар, що зберігався у холодильнику (металеві банки з енергетичними напоями та поліетиленові пляшки з солодкою газованою водою) на суму 1251 гривня 50 копійок згідно проведеної інвентаризації від 08 серпня 2011 року (а.с.19-21, 12).
Дії засуджених правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки судом встановлено, що вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.
Судова колегія вважає, що апеляція адвоката з приводу того, що судом першої інстанції невірно встановлені фактичні обставини справи необґрунтована, оскільки кількість та вартість викраденого у потерпілого майна підтверджена послідовними показаннями потерпілого та актом інвентаризації товаро-матеріальних цінностей, який сумнівів не викликає.
Твердження апелянта про необхідність перекваліфікації дій засуджених також судова колегія вважає безпідставними. Так, у ч. 7 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснено, що під сховищем слід розуміти певне місце, відведене для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб. Холодильник, у якому приватний підприємець ОСОБА_4 зберігав матеріальні цінності, був передбачений та використовувався як сховище товару для продажу, закривався металевими дверима з навісним замком, який засуджені умисно зірвали з метою проникнення всередину та викрадення майна. А тому підстав для перекваліфікації дій засуджених судова колегія не вбачає.
Перевіривши законність і обґрунтованість вироку в частині призначеного засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, колегія суддів вважає, що суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних, сукупність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Зокрема, судом прийнято до уваги, що засуджені вчинили тяжкий злочин, однак фактично визнали свою вину, з'явилися з повинною, відшкодували завдані збитки, є неповнолітніми, що вони раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися та щиро розкаялися у вчиненому. Взявши до уваги ці обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією цього закону, і прийшов до правильного висновку про можливість звільнення їх від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 104 КК України. Тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку суду в частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
Вирок Першотравневого районного суду міста Чернівців від 08 грудня 2011 року відносно засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засуджених - без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді О.О.Дембіцька
ОСОБА_7