м. Чернівці «06» березня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорна С. П.
суддів Дембіцької О.О., Марчака В.Я.
при секретарі Волощуку О.В.
за участю прокурора Воловідника Р.І.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_2 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 грудня 2011 року та на постанови цього ж суду від 12 грудня 2011 року та від 20 грудня 2011 року, -
Вироком Хотинського районного суду від 21 грудня 2011 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та мешканець міста Хотина Чернівецької області, вулиця Кандиби № 34, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, приватний підприємець, раніше несудимий, -
засуджений за ч.1 ст.122 КК України на три роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. Міра запобіжного заходу залишена у виді підписки про невиїзд.
Постановою Хотинського районного суду від 12 грудня 2011 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець міста Хотина Чернівецької області, вулиця Українська № 99, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючий,
розлучений, раніше несудимий, -
звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.128 КК України, на підставі ст.46 КК України та кримінальна справа щодо нього закрита.
Справа № 2490/11-76/2012 р. Головуючий у І інстанції: Єфтеньєв О.Г.
Категорія: ст.ст.128, 122 ч.1 КК України Доповідач: Підгорна С.П.
Постановою Хотинського районного суду від 20 грудня 2011 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, уродженець та мешканець міста Хотина, вул. Кандиби № 34, одружений, приватний підприємець, раніше несудимий, -
звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.128 КК України, на підставі ст.46 КК України та кримінальна справа щодо нього закрита.
Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 05 серпня 2011 року приблизно о 01 годині на території господарства свого батька ОСОБА_5 по вулиці Воїнів Визволителів № 78 міста Хотина Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно ліктем правої руки наніс потерпілому ОСОБА_6 два удари в область щелепи, спричинивши йому середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, яке призвело до тривалого розладу здоров'я.
Постановами районного суду від 12 та 20 грудня 2011 року встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 05 серпня 2011 року приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після того, як потерпілий ОСОБА_7 від нанесених йому ударів на території господарства ОСОБА_5 в місті Хотині по вулиці Воїнів Визволителів № 78 впав на землю, підняли потерпілого ОСОБА_6 за руки та ноги і перехилили через дерев'яний паркан висотою один метр, не втримали його і потерпілий впав та вдарився черевом об каміння на землі за парканом, отримавши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заподіяли потерпілому необережне тяжке тілесне ушкодження. На підставі заяв потерпілого про примирення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та відшкодування йому шкоди відповідно до вимог ст.46 КК України суд звільнив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та кримінальну справу про обвинувачення їх за ст.128 КК України провадженням закрив.
В апеляціях прокурора ставиться питання про скасування вироку районного суду відносно ОСОБА_3 та постанов суду відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на новий судовий розгляд. Апелянт посилається на те, що дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неправильно кваліфіковані досудовим слідством та судом за ст.128 КК України, дії їх слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, оскільки вони умисно групою осіб спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Судом порушено право обвинувача у судовому засідання в частині відмови надання перерви для підготовки постанови про зміну обвинувачення підсудним, а також апелянт вважає, що постанови суду про закриття провадження у справі щодо підсудних на підставі ст.46 КК України винесені з порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, які заперечували доводам апеляцій прокурора, допитавши засудженого ОСОБА_3 в процесі проведеного часткового судового слідства, а також ОСОБА_4, який вважав постанову районного суду відносно нього законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляції
задоволенню не підлягають.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю забраних та досліджених у судовому засіданні доказів і його діям дана правильна юридична оцінка.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_6 в суді видно, що 05 серпня 2011 року між ним та ОСОБА_4 після вживання спиртних напоїв виникла сварка і він ударив ОСОБА_4, потім ОСОБА_3 ударив його, потерпілого, в щелепу, він упав та продовжував нецензурно висловлюватись на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, намагався їх вдарити, але не змін, бо був п'яний. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за руки і ноги підняти його з землі, перехиляли через паркан, але не втримали і він упав на землю за парканом та отримав тілесні ушкодження. З ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він помирився, ніяких претензій до них він не має.
Засуджений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у спричиненні потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок ударів ліктем у щелепу потерпілого, розкаявся у вчиненому та підтвердив, що помирився з потерпілим.
Аналогічні показання щодо обставин спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження давали у суді ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_9В.(а.с.308, 310). Висновком судово-медичної експертизи (а.с.181-183) стверджено, що потерпілому спричинено перелом гілки нижньої щелепи справа, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження як такого, що призвело до тривалого розладу здоров'я.
Дії ОСОБА_3 правильно судом кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, оскільки судом доведено, що засуджений спричинив потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Міра покарання ОСОБА_3 призначена судом у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують його покарання. Судова колегія вважає, що районний суд прийшов до правильно висновку, що сукупність пом'якшуючих покарання винного обставин та дані про його особу дають можливість застосувати вимоги ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Підстав для задоволення апеляції прокурора на вирок суду відносно ОСОБА_3 в частині м'якості призначеного йому покарання судова колегія не вбачає.
Вивченням матеріалів кримінальної справи встановлено, що справа розглядалася районним судом в межах і відповідно до пред'явленого досудовим слідством обвинувачення (а.с.247-262), під час попереднього розгляду справи прокурор заявив, що підстав для зміни кваліфікації дії обвинувачених не вбачає (а.с.267), в судовому засіданні оголошувалась перерва на три дні за клопотанням прокурора для можливої зміни кваліфікації дій підсудних (а.с.314), однак
прокурором постанова про зміну обвинувачення підсудним суду не надавалась.
Судова колегія вважає, що посилання апелянта на порушення районним судом його права на зміну обвинувачення підсудним в судовому засіданні є необгрунтованими і підстав для скасування вироку суду щодо ОСОБА_3 та направлення справи на новий судовий розгляд не вбачає.
Судова колегія також вважає безпідставними посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм кримінального та кримінально- процесуального законодавства, оскільки постанови суду про звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.128 КК України, належним чином мотивовані, винесені в результаті встановлення судом фактичних обставин справи та винуватості осіб у вчиненні необережного злочину та з дотриманням вимог ст.46 КК України та ст.ст. 8, 282 КПК України. Постанови суду відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду, -
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 рудня 2011 року відносно ОСОБА_3, постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2011 року відносно ОСОБА_4, постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2011 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляції старшого помічника прокурора Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий С.П.Підгорна
Судді О.О.Дембіцька
ОСОБА_10