Постанова від 28.02.2007 по справі 6/122-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 р.

№ 6/122-05

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, м. Київ

на ухвалу

від 23.06.2006 р. господарського суду Сумської області

у справі

№ 6/122-05 господарського суду Сумської області

за заявою

ДПІ в м. Суми

до

ВАТ “Сумський рафінадний завод», м. Суми

про

банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури України

Івченко О.А.;

Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України

Шевель О.О., довір.;

Сумського обласного сектору з питань банкрутства

Коробко П.С., директор;

Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Тичина О.Г., довір.;

ДПІ в м. Суми

Больбіт Ю.Л., довір.; Павлічек В.О., довір.;

ТОВ "ЖМ ГРУП"

Кисленко М.М., довір.

та арбітражний керуючий

ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.12.2005 р. за заявою ДПІ у м. Суми порушено провадження у справі № 6/122-05 про банкрутство ВАТ “Сумський рафінадний завод».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.01.2006 р. за результатами підготовчого засідання визнано вимоги ініціюючого кредитора та зобов'язано його здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі.

Також, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.05.2006 р. припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_2, як розпорядника майна ВАТ “Сумський рафінадний завод», на підставі його заяви, мотивованої професійною завантаженістю.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.06.2006 р. (суддя Кіяшко В.І.) клопотання ДПІ в м. Суми про призначення розпорядника майна задоволено та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Разом з тим, клопотання ТОВ “ЖМ ГРУП» про призначення арбітражним керуючим ОСОБА_3, а також про введення процедури санації боржника і про призначення керуючого санацією залишено без задоволення.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державний департамент з питань банкрутства Міністерства економіки України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2006 р. в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1.

На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) .

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 2 цієї статті розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, а кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2006 р. в газеті «Голос України»за № 19 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “Сумський рафінадний завод».

Ухвалою суду від 30.03.2006 р. були визнані грошові вимоги кредиторів до боржника та затверджений реєстр вимог кредиторів.

Вказана ухвала лише 07.08.2006 р. була скасована судом апеляційної інстанції. В подальшому ухвалою від 21.09.2006 р. був вдруге затверджений реєстр вимог кредиторів.

Отже, на час призначення судом нового розпорядника майна боржника поряд з ініціюючим кредитором у справі існували і інші кредитори боржника, визнані судом.

Проте, розпорядника майна боржника призначено судом за пропозицією ініціюючого кредитора та не враховано при цьому думки всіх інших кредиторів, які користуються рівними з ініціюючим кредитором правами на надання пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна.

Викладене свідчить, що суд безпідставно надав перевагу одному з кредиторів боржника без урахування думки решти кредиторів, у зв'язку з чим, були порушені права останніх в частині надання кандидатури розпорядника майна.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Отже, одним із повноважень державного органу з питань банкрутства, яким відповідно до Указу Президента України від 23.10.2000 р. № 1159 виступає Міністерство економіки України, є надання господарському суду, у випадках передбачених Законом, пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих.

Як вбачається з матеріалів справи, після припинення повноважень розпорядника майна ухвалою суду від 06.06.2006 р. було призначено судове засідання з розгляду клопотань учасників справи про призначення нового розпорядника майна.

Згідно з п. 2 резолютивної частини цієї ухали вона була надіслана тільки кредиторам та боржнику (а.с. № 5 том V).

У зв'язку з чим, не можна дійти висновку, що судом були створені належні умови для реалізації державним органом з питань банкрутства свого права на внесення господарському суду пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна для підприємства, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків.

Отже, призначаючи розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 за пропозицією ініціюючого кредитора -ДПІ у м. Суми, судом також не було враховано думку державного органу з питань банкрутства.

Таким чином, не можна вважати, що при призначенні розпорядника майна боржника судом було дотримано приписів ст. 2 Закону.

Крім того, розглядаючи звернення ДПІ у м. Суми щодо погодження кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_1 для призначення його розпорядником майна ВАТ “Сумський рафінадний завод», відповідною комісією Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України ще 12.05.2006 р. було відмовлено в такому погодженні, про що свідчить витяг з протоколу засідання цієї комісії, доданий до касаційної скарги (а.с. № 34 том V).

За таких обставин справи колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині призначення розпорядника майна боржника не відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 23.06.2006 р. у справі № 6/122-05 в частині призначення розпорядника майна боржника скасувати.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді Л.Й. Катеринчук

Н.Г. Ткаченко

Попередній документ
503647
Наступний документ
503649
Інформація про рішення:
№ рішення: 503648
№ справи: 6/122-05
Дата рішення: 28.02.2007
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство