Справа №760/2350/15-ц
2-2432/15
27 серпня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини-ТВ» про захист честі, гідності, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди,
В лютому 2015 року Позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ «Новини-ТВ» та ОСОБА_2 та просить:
1.визнати інформацію, публічно поширену ОСОБА_2 біля будівлі НБУ за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9, та відтворену ІНФОРМАЦІЯ_1 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Новини-ТВ» на телеканалі «Еспресо ТВ» відносно Позивача недостовірною, такою, що порушує особисті немайнові права та порочить честь, гідність та ділову репутацію;
2.зобов'язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену нею недостовірну інформацію у спосіб, в який така інформація була поширена, а саме: інформацію про те, що Позивача необхідно люструвати; що ПАТ «Банк Національний кредит», в якому Позивач займає посаду Голови Спостережної ради, здійснює валютні махінації та махінації з українськими вкладами, що грошові кошти банку вивозяться до Москви;
3.зобов'язати ТОВ «Новини-ТВ» спростувати недостовірну інформацію поширену відносно Позивача шляхом повідомлення, що розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1. на телеканалі «Еспресо ТВ» інформація, про те, що Позивача необхідно люструвати; що ПАТ «Банк Національний кредит», в якому Позивач займає посаду Голови Спостережної ради, здійснює валютні махінації та махінації з українськими вкладами, що грошові кошти банку вивозяться до Москви, - є недостовірною;
4.стягнути з ОСОБА_2 на свою користь компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 1000000 гривень.
Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 25 грудня 2014 року поблизу будівлі Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9, в м. Києві відбувся пікет, на якому ТОВ «Новини-ТВ» зняв матеріал та оприлюднив його в ефірі телеканалу «Еспресо ТВ». В знятому та оприлюдненому матеріалі ОСОБА_2 дала інтерв'ю, в якому негативно висловилась відносно Позивача, озвучила недостовірну та негативну інформацію відносного нього, що ганьбить, як зазначає ОСОБА_1, його честь, гідність та ділову репутацію.
Позивач зазначає, що негативна інформація, яка була поширена відносно нього полягає в тому, що ПАТ «Банк Національний кредит», в якому він займає посаду Голови спостережної ради та є його співзасновником, відбуваються валютні махінації й махінації з українськими вкладниками, вивозяться активи банку за кордон, здійснюються Позивачем афери у зв'язку з чим потрібно провести люстрацію відносно Позивача.
Крім того, Позивач стверджує, що під час проведення вищевказаного мітингу Відповідачем ОСОБА_2 було організовано та забезпечено присутність групи невстановлених осіб кількістю близько 10 осіб, які тимчасово розмістились поруч з учасниками «фінансового майдану» та під керівництвом Відповідача-1 (ОСОБА_2.) розгорнули власноруч написані плакати з образливими надписами.
ОСОБА_1 у позові вказує, що він є публічною особою, відомим спортсменом та успішним бізнесменом, є головою спостережної ради та співвласником ПАТ «Банк Національний кредит», має репутацію і повагу широких верств населення, а негативна інформація, поширена Відповідачами формує негативне уявлення у наявних та потенційних клієнтів про неналежність виконання ним своїх обов'язків та викликає сумніви у діяльності банку, що відповідно, шкодить діловій репутації Позивача.
Позивач вважає, що спричинена йому моральна шкода може бути компенсована сумою в розмірі 1000000 гривень, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити. На уточнююче запитання суду щодо наявності у Позивача доказів поширення Відповідачами будь-якої негативної інформації відносно нього, дослівного відтворення зазначеної інформації чи наявності копії телепередачі «Еспресо ТВ» від 25 грудня 2014 року, про яку йдеться у позові, представник визнав їх відсутність. Доказів письмового звернення до Відповідача із заявою про надання копії відеозапису також не надав.
Представник ТОВ «Новини-ТВ» (Відповідач-2) проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на тому, що Позивачем не надано жодних доказів факту поширення відносно нього за описаних ним обставин недостовірної, негативної інформації. На уточнююче запитання суду представник Відповідача зазначив, що згідно з Законом «Про телебачення і радіомовлення» копії телепередач зберігаються в редакції протягом двох тижнів, після чого за відсутності заяв третіх осіб про їх збереження - підлягають знищенню.
Відповідач-1 ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином. За згоди представника Позивача суд ухвалив за можливе розглядати справу у відсутність представника Відповідача на підставі наявних матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Стаття 297 Цивільного кодексу України встановлює, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. №1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивач всупереч положенням зазначеної статті не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували описаний ним у позові факт трансляції ІНФОРМАЦІЯ_1 року телепередачі на каналі «Еспресо ТВ», під час якої ОСОБА_2 у своєму інтерв'ю поширила будь-які відомості, які стосуються ОСОБА_1.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 48 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
Безспірно встановлено, що Позивач не звертався до Відповідача-2 із письмовою скаргою на зміст передачі, яка, зі слів Позивача, здійснювалась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у зв'язку з чим відеозапис передачі не зберігся.
У зв'язку з викладеним суд позбавлений можливості факт поширення Відповідачами у час та спосіб, описані Позивачем, будь-якої інформації щодо нього. Враховуючи, що Позивач не в змозі дослівно відтворити інформацію, яка була начебто поширена Відповідачами, суд не має можливості встановити, чи були озвучені ОСОБА_2 твердження оціночними судженнями, чи мали вони негативний характер, чи стосувались вони особисто Позивача.
Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин позов не може вважатись обґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 277, 297, 302 Цивільного кодексу України, статтями 30, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: