печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31187/15-к
01 вересня 2015 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторони кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання сторони кримінального провадження прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 про арешт майна, -
01.09.2015 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 про арешт майна.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.
Обґрунтовуючи внесене клопотання прокурор посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 - дружина безвісти зниклого ОСОБА_5 звернулась із заявою про те, що відносно її чоловіка вчинено кримінальне правопорушення.
Так, у своїй заяві, ОСОБА_4 вказує, що її чоловік - ОСОБА_5 , 18.08.2014 придбав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу НАВ 792111) та інколи їздив з території Автономної Республіки Крим до м. Києва відвідати власну квартиру. Останній раз, ОСОБА_4 бачилась з ОСОБА_5 01.03.2015 під час чого, у розмові, останній повідомив дружині, що його запросив ОСОБА_6 до м. Києва для того щоб він надав інформацію про затримання сина ОСОБА_5 - ОСОБА_7 .
02.03.2015 ОСОБА_5 зателефонував дружині та повідомив, що у нього все нормально та він виїжджає додому в АР Крим, однак до теперішнього часу його місцезнаходження невідоме.
Відомості про безвісне зникнення ОСОБА_5 внесено до ЄРДР за № 42015010000000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У подальшому, ОСОБА_4 поїхала в с. Чубинське Бориспільського району Київської області для того щоб перевірити стан квартири, однак у зв'язку із відсутністю ключів від квартири та нещодавно встановленого домофону, не змогла потрапити всередину, після чого остання направилась до відділу продажу нерухомості, який розташований поруч із будинком АДРЕСА_2 . Там ОСОБА_4 зустріла працівника відділу продажу нерухомості - ОСОБА_8 який впізнав останню та надав їй копію довіреності від ОСОБА_5 на ОСОБА_6 з правом укладання договору купівлі-продажу квартири, яка знаходиться у його приватній власності за адресою: АДРЕСА_1 , укладеної 28.04.2015.
Заявниця вказує, що по-перше, довіреність було укладено через тривалий час після безвісного зникнення ОСОБА_5 та по-друге, що підпис на вказаній довіреності нібито ОСОБА_5 не є дійсним, оскільки він не співпадає із його звичайним підписом.
Також, відповідно до пояснень ОСОБА_4 , її чоловік ніколи не казав останній про плани щодо продажу цієї квартири, натомість вони планували, що або вони, або їх діти будуть в ній проживати.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що довіреність на право укладання договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_5 оформлено ОСОБА_9 , яка відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Органом досудового слідства, під час розслідування кримінального провадження № 42015010000000118 від 12.08.2015 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві направлено 27.08.2015 відповідний запит про надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер документу - 42897683) встановлено, що станом на 27.08.2015 право власності на квартиру АДРЕСА_3 належить ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015.
Однак, відповідно до ст. ст. 60, 63 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що вона участь у проведенні будь-яких нотаріальних дій з нерухомістю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не приймала, згоду на проведення таких дій не надавала.
Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що договір купівлі-продажу від 16.06.2015 зазначеної квартири оформлено ОСОБА_11 , який відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Враховуючи вищевикладене, прокурор відмічає що є достатні підстави вважати, що квартира АДРЕСА_3 привласнена ОСОБА_10 у зв'язку із незаконними діями невстановленої слідством особи.
Заслухавши думку слідчого та вивчивши клопотання і додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер документу - 42897683) встановлено, що станом на 27.08.2015 право власності на квартиру АДРЕСА_3 належить ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 про арешт майна слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання сторони кримінального провадження прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Слідчий суддя ОСОБА_1