Справа № 761/24575/15-к
Провадження №1-кп/761/1105/2015
іменем України
15 вересня 2015 року
Шевченківський районний суд міста Києва у складі :
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю :
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві
кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за
№ 12015100100009636 від 17 серпня 2015 року,
за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінськ Республіка Білорусь, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків за наступних обставин :
Так, 17 серпня 2015 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, знаходячись біля станції метро «Лук'янівська» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чинив опір дільничному інспектору міліції ОСОБА_4 під час виконання останнім службових обов'язків щодо охорони громадського порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно зі ст.2 Закону України « Про міліцію» основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; виконання адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Так, 17 серпня 2015 року, приблизно з 09 години 35 хвилин до 10 години 40 хвилин дільничний інспектор міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 виконував службові обов'язки щодо охорони громадського порядку біля станції метро «Лук'янівська», що розташована по вул. Мельникова, 1 в м. Києві. Згідно з функціональними обов'язками він має право на прийняття повідомлень від громадян та їх реєстрації до журналу Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, складання протоколів про адміністративні правопорушення тощо.
Приблизно о 10 годині 35 хвилин 17 серпня 2015 року дільничний інспектор міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 попереджував громадянку ОСОБА_6 , яка займалась торгівлею в невстановленому місці з рук, про адміністративну відповідальність, а саме про те, що її дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В цей час до дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 підійшов обвинувачений ОСОБА_5 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перед ним працівник правоохоронного органу, почав безпідставно звинувачувати ОСОБА_4 в отриманні неправомірної вигоди, висловлюючи при цьому нецензурну лайку. На усні зауваження дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 припинити свої протиправні дії та не перешкоджати йому виконувати свої службові обов'язки обвинувачений ОСОБА_5 не реагував, а продовжуючи свої неправомірні дії по відношенню до працівника міліції, висловлюючись нецензурною лайкою та провокуючи виникнення конфліктної ситуації, почав вчиняти активні фізичні дії по відношенню до дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 , які виразились у спробі збити формений головний убір потерпілого ОСОБА_4 .. Коли дільничний інспектор міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 в черговий раз зробив зауваження ОСОБА_5 про те, що його протиправні дії перешкоджають йому виконувати службові обов'язки, то обвинувачений ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, застосував фізичну силу до працівника правоохоронного органу, яка проявилась в тому, що ОСОБА_5 умисно схопив правою рукою за лівий погон форменої сорочки дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції ОСОБА_4 та частково відірвав його. Відразу після цього ОСОБА_5 своєю лівою рукою схопив правий погон форменої сорочки потерпілого ОСОБА_4 та повністю відірвав його. Злочинні дії ОСОБА_5 були припинені працівниками міліції, які прибули за викликом дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 та перехожих громадян.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, визнав повністю та пояснив що, він 17 серпня 2015 року, близько 10 годин, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебував біля метро станції «Лук'янівська». Побачив, як працівник міліції складав протокол про адміністративне правопорушення відносно незнайомої жінки за торгівлю в невстановленому місті. Він став безпідставно звинувачувати працівника міліції,яким був ДІМ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві лейтенант міліції ОСОБА_4 ,в вимаганні отримання неправомірної вигоди, застосовував при цьому нецензурну лайку. Працівник міліції ОСОБА_4 просив його припинити свої неправомірні дії та не перешкоджати йому у виконанні своїх обов'язків. Однак він не реагував на зауваження працівника міліції , продовжував висловлюватися у бік останнього нецензурною лайкою. Після чого, спробував збити формений головний убір ДІМ лейтенанта міліції ОСОБА_4 , та продовжуючи свої протиправні дії, за допомогою фізичної сили, схопив рукою за один погон форменої сорочки працівника міліції ОСОБА_4 та частково його відірвав, потім рукою схопив інший погон форменої сорочки потерпілого та повністю його відірвав, вчинивши таким чином опір працівникові міліції під час виконання ним своїх службових обов'язків. Потерпілий ОСОБА_4 викликав працівників міліції,які припинили його протиправні дії. В скоєному щиросердечно кається.
Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов'язків щодо охорони громадського порядку, а тому ці його дії кваліфікує за ч.2 ст.342 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання .
В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З урахування вищевикладеного, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча) гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, у виді домашнього арешту - залишити без зміни.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_5 , прокурору.
Суддя : ОСОБА_1