Справа № 760/20652/14-ц
Провадження № 2-6279/14 р.
/залишення позову без руху/
26 вересня 2014 року місто Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Київської міської ради, треті особи: Реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві, Головне управління юстиції в м. Києві, про визначення часток у праві власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
22.09.2014 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом в якому просять визнати частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 рівними у розмірі по 1/3 частині квартири за кожним позивачем, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Як вбачається з позовної заяви, позивачі, між іншим, звертаються до суду з позовною заявою майнового характеру - про визнання права власності на нерухоме майно.
Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Між тим, позивачами сума позову щодо вимог майнового характеру в позовній заяві не зазначена.
Виходячи з цього, позивачам необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.
Разом з цим позивачі не додали до позовної заяви документи про оплату судового збору.
Позивачі звертаються до суду з позовними вимогами, які мають одночасно вимоги майнового та немайнового характеру.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.), а з позовних вимог майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3'654, 00 грн.).
Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом'янський р.с., 02896762.
Якщо позивачі звільнені від оплати вказаних витрат вони повинні зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат. Як вже зазначено вище, суму позову позивачі не вказали в своїй позовній заяві і позовні вимоги, зокрема і майнового характеру, не оплатили судовим збором.
Виходячи з дійсної вартості нерухомого майна в м. Києві на час звернення позивачів до суду, судовий збір з позовних вимог майнового характеру має бути сплачений позивачами виходячи з максимальної ставки в розмірі 3'654,00 грн..
Враховуючи, що позивачі звертаються до суду з вимогами немайнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором в розмірі 243, 60 грн., а також з вимогами майнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором виходячи з максимальної ставки судового збору в розмірі 3'654,00 грн., позивачам необхідно оплатити судовий збір на реквізити зазначені вище в сумі 3'897,60 грн. = (3'654,00 грн. + 243,60 грн.) та подати суду оригінал відповідної квитанції.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивачі звертаються з вимогою визнати частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 рівними у розмірі по 1/3 частині квартири за кожним позивачем.
Між тим вказані позовні вимоги не обґрунтовані позивачами.
Так, з позовної заяви вбачається, що позивачі не є власниками спірної квартири.
Виходячи з цього, не зрозуміло на якій підставі позивачі просять суд визначити їх частки в спірній квартирі, адже визначити частки можливо у праві спільної сумісної власності.
Крім цього, позовні вимоги позивачів щодо визнання за ними права власності на спірний будинок викладені не конкретно.
Так, з тексту позовної заяви вбачається, що позивачі звертаються до суду з вимогою про визнання за ними права власності на спірну квартиру в рівних частках в порядку спадкування після смерті свого батька.
Разом з цим, з прохальної частини позову вбачається, що позивачі просять «визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4».
Таким чином, текст позовної заяви не узгоджується з її прохальною частиною, т.я. згідно тексту позивачі просять визнати за ними право власності на всю квартиру в рівних частках, а з прохальної частини позову вбачається, що вони просять визнати за ними право власності тільки на 1/3 частину спірної квартири.
З огляду на викладене позивачам необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами та викласти їх чітко і зрозуміло в позовній заяві.
До того ж, позивачам необхідно зазначити на якій правовій підставі вони просять визнати за ними право власності н спірне нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_4, з огляду те, що спірне майно не було зареєстроване у встановленому законом порядку на праві власності за останнім.
Враховуючи викладені вище обставини, суддя дійшла висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без руху і надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами копії даної ухвали.
Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви в новій редакції та доплати судового збору. Роз'яснити позивачам, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їм повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: