760/14037/15-ц
2-6026/15
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
16 вересня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про стягнення суми заборгованості, -
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 31.07.2015 року позов залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ньому недоліків, а саме приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, судом була акцентована увага на тому, що позивач заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 5 000,00 грн., всупереч ч. 5 ст. 119 ЦПК України не долучає до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Підстави, за якими особи звільняються від сплати судового збору за подачу позову або заяви, зазначені у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Суд акцентував зокрема увагу позивача на тому, що оскільки вимоги позивача про стягнення із відповідача суми заборгованості носять матеріальний характер, позивачу необхідно сплатити судовий збір із позовних заяв майнового характеру і надати суду відповідний документ на підтвердження сплати судового збору за вимогу майнового характеру окремим платіжним документом (ч. 5 ст. 119 ЦПК України).
Всупереч імперативних вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивач при викладі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги не зазначає доказів на підтвердження кожної обставини або не наводить підстав для звільнення від їх доказування. Так, позивач не зазначає жодних доказів, окрім посилань на норми законів. Позивач на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначає і не надає докази, які ці обставини підтверджують (твердження про існування між ним та відповідачем певних стосунків, наявність інвалідності відповідної групи, боргових зобов'язань, тощо). Позивачем окрім самої позовної заяви на двох аркушах не додає жодного іншого документа.
Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях і на цьому чітко акцентує увагу Європейський суд з прав людини, який зазначає в рішеннях Філіс проти Греції, Міцци проти Мальти, що право на звернення до суду не є абсолютним і особа, яка має намір ним скористатися повинна дотримуватися порядку, передбаченого національним законодавством конкретної держави.
Дотримання вимог ст. 119 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
04.09.2015 року як вбачається із матеріалів справи (зворотного повідомлення)позивач отримав ухвалу суду, проте до даного часу недоліки не усунув (а.с.6), що відповідно до положень ст. 74 ЦПК України дає суду підстави вважати, що позивач належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про стягнення суми заборгованості - визнати неподаним та повернути позивачу.
Після вступу ухвали в законну силу, повернути позивачу копії доданих до позовної заяви документів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.С. Кицюк