760/14581/15-ц
2-6222/15
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
16 вересня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи : відділ державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м. Києві, ОСОБА_5, про визнання права власності на 1/2 частини квартири та зняття арешту з квартири, -
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.
Ухвалою суду від 07.08.2015 року позов залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ньому недоліків, а саме приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, судом була акцентована увага на тому, що позивач всупереч імперативним вимогам п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не викладає обставини на підтвердження своїх позовних вимог. Так, зокрема, не викладено обставини того, кому на даний час належить спірна квартира АДРЕСА_1. Порушуючи питання про визнання права власності на частину цієї квартири не зазначений позивач режим даної квартири на час її звернення до суду із цим позовом і всупереч п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України не зазначено доказів на підтвердження цих обставин. Жодним чином позивачем не викладені підстави позову, що є недотриманням нею вимог п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Позивач не зазначає на якій правовій підставі їй належить інша частина спірної квартири.
Також, суд зауважував на зазначенні позивачем того, що в даний час триває виконавче провадження з примусового виконання рішення суду по цивільній справі по стягненню з ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 172 248,30 грн., в якій вона не виступає стороною. Проте, позивач неодноразово вказує на її думку, ряд порушень державного виконавця, вчинені під час виконання вищезазначеного рішення суду, зокрема, накладення арешту на неналежне, на її думку, боржнику майно. Окремо наголосивши на тому, що за таких умов, якщо має місце частка від певного майна, для твердження про те, що вона належить особі на праві власності, слід щоб вона була виділена, а не перебувала, наприклад, в спільній сумісній власності. Визначаючи ціну позову в 700 000,00 грн., позивач жодним чином не викладає обставини на підтвердження зазначеної оцінки майна і не наводить відповідних доказів на підтвердження цього.
Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях і на цьому чітко акцентує увагу Європейський суд з прав людини, який зазначає в рішеннях Філіс проти Греції, Міцци проти Мальти, що право на звернення до суду не є абсолютним і особа, яка має намір ним скористатися повинна дотримуватися порядку, передбаченого національним законодавством конкретної держави.
Дотримання вимог ст. 119 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
25.08.2015 року як вбачається із матеріалів справи (зворотного повідомлення)позивач отримав ухвалу суду, проте до даного часу недоліки не усунув (а.с.28), що відповідно до положень ст. 74 ЦПК України дає суду підстави вважати, що позивач належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 654 гривні 00 копійок підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи : відділ державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м. Києві, ОСОБА_5, про визнання права власності на 1/2 частини квартири та зняття арешту з квартири - визнати неподаним та повернути позивачу.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН НОМЕР_1, - кошти сплачені на оплату судового збору в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок згідно платіжного доручення № 37 від 01.08.2015 року.
Після вступу ухвали в законну силу, повернути позивачу копії доданих до позовної заяви документів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.С. Кицюк