Справа № 2-3098/11
21 квітня 2011 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем у нього не склалось через різні погляди на життя. Сімейно-шлюбні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, у зв'язку з чим подальше збереження сім'ї вважає неможливим.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив шлюб розірвати.
Відповідач позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу (а.с. 11).
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 11 липня 1998 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області від 11 липня 1998 року (а.с. 6); від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничого району м. Києва 29 січня 1999 року (а.с. 5).
У судовому засіданні сторони підтвердили, що проживають окремо з лютого 2011 року, а з вересня 2010 року не підтримують сімейно-шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, примирення вважають неможливим.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім'ї буде носити формальний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Також, стягненню з відповідача підлягають судові витрати в сумі 08 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при зверненні з позовом в суд.
При укладенні шлюбу відповідач змінила своє прізвище «Костомарова» на прізвище позивача - «Оржешко». При розгляді справи судом відповідач зазначила, що не бажає змінювати прізвище на дошлюбне у випадку задоволення позову про розірвання шлюбу.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, вирішуючи питання про зміну прізвища відповідача на дошлюбне не вбачається за необхідне.
Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 11 липня 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області за актовим записом № 659, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 08 гривень 50 копійок та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: