Провадження №2-6995/15
Справа №760/16380/15-ц
07 вересня 2015 суддя Солом'янського районного суду м. Києва Демидовська А.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація про звільнення земельної ділянки, визнання будівництва самочинним та знесення самочинного будівництва, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про звільнення земельної ділянки, визнання будівництва самочинним та знесення самочинного будівництва.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Вищевказана заява не відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України, а саме: позивач не зазначає доказів на підтвердження кожної обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги. Зокрема, не зазначено доказів на підтвердження того, що відповідач самочинно на своїй земельній ділянці здійснив самочинне будівництво двох поверхової будівлі та гаражу (з урахуванням того, що позивач посилається на існування певних обставин саме в 2015 році), оскільки з доказів наданих позивачем вбачається, що перевірки проводились ще в 2007-2009 роках та не надано доказів того, що вказані порушення не були усунуті відповідачем станом на 2015 рік.
Відповідно до ст. ст. 3, 15 ЦК України особа може звернутися до суду із позовом про захист свого порушеного, оспорюваного або невизнаного права. В даному контексті позивач всупереч п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України не викладає конкретні обставини, з аналізу яких можна прийти до висновку про те, яке саме право позивача і якими діями відповідача порушується, не визнається або оспорюється.
Також не зазначено доказів на підтвердження того, що відповідач взагалі змінив межі земельної ділянки.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Аналіз вищенаведеного дає підстави стверджувати, що саме позивач формулює свої позовні вимоги так, як вони розглядаються в подальшому судом. Таким чином, оскільки позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні певною земельною ділянкою, то слід викласти обставини відповідно до п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України на підтвердження того, що ці перешкоди в користуванні ділянкою позивача існують і які саме із зазначенням конкретних доказів (п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України)
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого сеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальнх справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.
Крім того, згідно цієї ж Постанови відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).
Отже, позивачу слід зазначит та надати докази, що будівництво, двох поверхової бідвлі разом з гаражем є самочинним в розумінні вказаної Постанови Пленуму Вищого сеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальнх справ № 6 від 30.03.2012 року та відповідно до ціє ж Постанови позивачу слід викласти обставини, якими він обґрунтовує зміст позовних вимог.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 121 ЦПК України вважаю необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація про звільнення земельної ділянки, визнання будівництва самочинним та знесення самочинного будівництва - залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Демидовська