Справа № 2-1371/10
16 квітня 2010 року м. Київ
16 квітня 2010 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2
Свої вимоги мотивує тим, що з 04 серпня 1989 року до 19 січня 2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу вони придбали наступне майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя: квартиру АДРЕСА_1; земельну ділянку за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Калинова, 7, садове товариство «Крило»; садовий будинок (недобудований) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Калинова, 7, садове товариство «Крило»; гараж за адресою: м. Київ, вул. Огородня, 13; легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN»; речі звичайної домашньої обстановки та вжитку.
Просить суд ухвалити рішення, яким поділити набуте сторонами за час шлюбу майно, виділивши йому земельну ділянку за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Калинова, 7, садове товариство «Крило»; садовий будинок (недобудований) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проців, вул. Калинова, 7, садове товариство «Крило»; гараж за адресою: м. Київ, вул. Огородня, 13; легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN».
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05 лютого 2010 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків до 22 лютого 2010 року.
Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, згідно яких повинна містити: зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивачем не викладені обставини, якими він мотивує свої вимоги та чітко не визначено зміст позовних вимог.
Згідно вимог чинного законодавства при поділі майна визначаються частки дружини та чоловіка. Разом з тим, позивач не зазначив, яку конкретно частку просить виділити собі, а яку відповідачу.
Прохальна частина позову не відповідає її мотивувальній частині. Позивач зазначив у мотивувальній частині, що просить поділити майно, яке є спільної власністю подружжя, а у прохальній частині зазначив, що просить виділити майно лише йому.
Ціна позову в заяві взагалі не зазначена.
Зі змісту позовної заяви не вбачається, коли конкретно було придбано майно, яке позивач просить поділити, за які кошти, вартість кожного об'єкта, на підставі якого документу та хто є власником цього майна (квартира, земельна ділянка, садовий будинок, гараж, автомобіль) та з якого часу.
Щодо земельної ділянки у позові також має бути зазначено яким чином та коли була набута земельна ділянка у власність, чи була вона отримана оплатно чи передана безоплатно, оскільки у доданому до позовної заяві державному акті вказано, що спірна ділянка передана на підставі рішення Процівської сільської ради народних депутатів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не зазначив жодного доказу щодо вартості майна, яке просить поділити. Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати цих доказів.
Зі змісту заяви вбачається, що шлюб між сторонами розірваний, але не зазначено коли та ким його було розірвано та не зазначено доказ на підтвердження таких обставин. Крім того, у тексті позовної заяви зазначено, що до придбаного під час шлюбу майна позивач відносить речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. Разом з тим, позивач чітко не визначився зі своїми вимогами в цій частині, позовна заява не містить конкретних вимог щодо цього майна, том йому слід визначитися в який спосіб він просить захистити його право на речі звичайної домашньої обстановки та вжитку та чи є спір з приводу спільного користування цим майном. Якщо позивач пред'являє позов щодо речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, то в позовній заяві має бути зазначено перелік цього майна, назву кожного предмету та його вартість. При пред'явлені позову про поділ цих предметів необхідно зазначити в прохальній частині позову що конкретно просить позивач виділити йому, а що відповідачу.
Станом на 16 квітня 2010 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплать витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вбачається, що вимоги ухвали від 05 лютого 2010 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.
З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачеві.
Згідно квитанції № 10844.103.2 від 22 січня 2010 року представник позивача при зверненні до суду сплатила 1700 гривень через ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду у разі повернення заяви.
Згідно квитанції № 4901/з31 від 21 січня 2010 року представник позивача при зверненні до суду сплатила 120 гривень через ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума коштів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається ухвалою суду у разі повернення заяви.
Керуючись ст. 83, 119-121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_3 1700 гривень, внесені нею через ПАТ КБ «ПриватБанк» УДК у Солом'янському районі м. Києва згідно квитанції № 10844.103.2 від 22 січня 2010 року як судовий збір при подачі позову; та в сумі 120 гривень, внесені нею через ПАТ КБ «ПриватБанк» УДК у Солом'янському районі м. Києва згідно квитанції № 4901/з31 від 21 січня 2010 року як оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали або протягом десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: