ун. № 759/11718/15-к пр. № 1-кп/759/700/15
14 вересня 2015 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду відкрите судове засідання за кримінальним провадженням стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, українець, гр-н України, освіта вища, одружений, має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимий: - 24 вересня 1993 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 та ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 117 та ч. 2 ст. 140 КК України (1960 року) на вісім років позбавлення волі, 22 серпня 2000 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; - 22 квітня 2003 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, 04 травня 2004 з урахуванням постанови Синельниковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2004 року про скорочення призначеного покарання на підставі акту амністії (Закон України «Про амністію» від 11 липня 2003 року) звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; - 07 вересня 2004 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на два роки; - 15 жовтня 2006 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на два роки та шість місяців позбавлення волі, 15 лютого 2008 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; - 31 березня 2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 121 КК України на п'ять років позбавлення волі, 20 вересня 2013 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_5 , його захисник - ОСОБА_6 , інші учасники: потерпілі - ПРИМАК ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , -
04 червня 2015 року приблизно о 06 год 20 хв ОСОБА_5 , перебуваючи на пішохідній доріжці біля будинку № 31-а по вулиці Генерала Наумова в м. Києві з корисливих мотивів вирішив заволодіти чужим майном шляхом розбійного нападу із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого та погрозами застосування такого насильства, використовуючи для цього заздалегідь заготовлений ніж, якій він мав при собі.
Того ж ранку приблизно о 06 год 40 хв, реалізуючи свій злочинний умисел з корисливих мотивів, спрямований на вчинення розбою, ОСОБА_5 , перебуваючи на вказаній пішохідній доріжці, випадково побачивши раніше незнайомого ОСОБА_9 , який рухався на зустріч. Пройшовши поруч з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 дістав з кишені своїх штанів складний ніж, наздогнав ОСОБА_9 ззаду та з метою подолання можливого опору з його боку, наніс один удар ножем у спину потерпілому, завдавши йому колото-різану рану на рівні 8-9 грудних хребців по паравертебральній лінії зліва, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_11 .
Коли ОСОБА_12 повернувся, то ОСОБА_5 , утримуючи ніж у правій руці, почав погрожувати йому застосуванням насильства небезпечного для його життя та здоров'я з тим, щоб він віддав йому наявні в нього цінності. Сприйнявши погрози ОСОБА_13 як реальну загрозу своєму життю, ОСОБА_12 не став чинити опір та віддав нападнику свій мобільний телефон «Нокіа», вартістю 150 грн, із сім карткою оператора «МТС» абонентський номер …576, вартістю 30 грн, на рахунку якої знаходилось 30 грн. Заволодівши чужим майном у такій спосіб на загальну суму 210 грн., яке належить потерпілому ОСОБА_14 , ОСОБА_5 з місця злочину зник.
Крім того, того ж дня приблизно о 07 годині ранку ОСОБА_5 , вчинивши розбій та маючи судимість за вчинення крадіжки, діючи з корисливих мотивів з метою збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту, розташованої біля будинку № 5/21 по вул. Підлісній в м. Києві, випадково побачив раніше незнайомого ОСОБА_15 , 1943 року народження, у якого відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа-3110», вартістю 140 грн, із сім карткою оператора «МТС» абонентський номер … НОМЕР_1 , вартістю 30 грн, на рахунку якої знаходилось 40 грн. При цьому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення грабежу, запитав у ОСОБА_15 мобільний телефон нібито для здійснення термінового дзвінка, оскільки нібито заблукав. ОСОБА_16 , не усвідомлюючи дійсні наміри ОСОБА_13 , почав здійснювати набір номерів на прохання останнього, у цей момент ОСОБА_5 забрав з рук ОСОБА_15 телефон та пішов геть. На прохання потерпілого ОСОБА_15 повернутий належний йому телефон ОСОБА_5 відмовився і намагався залишити місце злочину, заволодівши чужим майном у такій спосіб також на загальну суму 210 грн. Однак, майже відразу ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції, а належний потерпілому ОСОБА_17 мобільний телефон - вилучено. Крім того, в ОСОБА_13 під час поверхового огляду був вилучений складний ніж з рукояткою чорного кольору.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчинення вказаних злочинів за наведених вище обставин, не визнав, висуваючи власні захисні версії.
Так, як показав обвинувачений, він взагалі не причетний до нападу на потерпілого ОСОБА_9 , як і не був очевидцем цих подій. На думку, обвинуваченого, вказаний потерпілий помиляючись в особі нападника його, ОСОБА_13 , оговорює. Що ж стосується потерпілого ОСОБА_15 , то він, обвинувачений дійсно скористався мобільним телефоном останнього, який ОСОБА_16 надав добровільно, наміру привласнювати цей телефон він не мав, а коли розмовляв по телефону з незрозумілих для нього причин був затриманий працівниками міліції. Обвинувачений ОСОБА_5 наполягав на тому, що до вчинення розбою могла бути причетна інша особа, дані про яку фігурують в матеріалах провадження, водночас, визнав, що дійсно саме в нього під час затримання були вилучені працівниками міліції складний ніж з рукояткою чорного кольору та телефон потерпілого ОСОБА_15 , останній висував до нього претензії, проте їх підґрунтям є просте непорозуміння. Як уточнив обвинувачений, він ранком 04 червня 2015 року вибув у справах на таксі з місця проживання своєї сестри ( АДРЕСА_3 ), на тому ж таксі біля 07 години повернувся назад, але заблукав, тому і зустрів ОСОБА_15 , взявши телефон якого для розмови із своєю сестрою, він шукав написи на домах, щоб зорієнтувати сестру з приводу свого місця перебування.
Не дивлячись на повне невизнання обвинуваченим своєї вини, та його захисні версії, його винуватість у вчиненні за викладених вище обставин розбійного нападу та грабежу повторно, підтверджується крім власне його показань, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 показав, що 04 червня 2015 року приблизно о 06 год 40 хв йшов до свого гаражу на пішохідній доріжці біля будинків АДРЕСА_4 , на зустріч йому йшов обвинувачений ОСОБА_5 , якому довелося уступити дорогу, відійшовши в бік. Він, ОСОБА_12 , не придав цій обставині належної уваги. Через незначний час він відчув болючий удар в спину (область лівої лопатки), повернувся і побачив ОСОБА_13 , який, утримуючи ніж у правій руці, почав погрожувати його застосуванням і наказав вивертати кармани. Сприйнявши погрози ОСОБА_13 як реальну загрозу своєму життю, він, ОСОБА_12 , не став чинити опір та віддав нападнику свій мобільний телефон «Нокіа», вартістю 150 грн, із сім карткою оператора «МТС» абонентський номер …576, вартістю 30 грн, на рахунку якої знаходилось 30 грн. Заволодівши вказаним телефоном ОСОБА_5 з місця злочину зник в бік магазину «Сільпо». У подальшому була викликана швидка допомога і його, потерпілого доставили до лікарні, де обробили рану, яка виявилася наслідком удару ножем і біль від якої він відчув, коли на нього здійснив напад ОСОБА_5 .
Як категорично наполягав ОСОБА_12 , напад на нього вчинив саме ОСОБА_5 , якого він впізнає, більше ніхто по відношенню до нього активних дій в момент нападу не вчиняв, на момент нападу обвинувачений мав неголеність (3-5 мм), був у смугастій футболці, темних штанах та взутті чорного кольору, а ніж був некухонний, складним, він, потерпілий, не може стверджувати про те, що ОСОБА_5 на момент вчинення розбійного нападу перебував у нетверезому стані.
Повідомлені потерпілим ОСОБА_18 обставини вчинення щодо нього розбійного нападу з використанням ножа знайшли своє підтвердження під час дослідження судом його заяви про злочин від 04 червня 2015 року, а також медичної довідки № 0001179 від 04 червня 2015 року та медичної картки хворого № 4663, згідно з якими ОСОБА_12 біля 06 год 40 хв 04 червня 2015 року зазнав розбійного нападу, з 07 год 15 хв 04 червня 2015 року по 05 червня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Київської клінічної міської лікарні № 5 з діагнозом колото-різана рана грудної клітини зліва.
Як видно з досліджених в судовому засіданні довідки Центру екстреної медичної допомоги м. Києва від 10 липня 2015 року та картки виїзду швидкої медичної допомоги № 328, 04 червня 2015 року о 06 год 41 хв було зареєстровано виклик № 328 та здійснено виїзд бригади швидкої медичної допомоги гр-ну ОСОБА_14 який внаслідок злочинного нападу отримав ножове поранення.
Згідно з висновком судово-медичного експерта № 1265/Е від 17 липня 2015 року у ОСОБА_9 виявлено колото-різану рану на рівні 8-9 грудних хребців по паравертебральній лінії зліва, яка утворилася ранком 04 червня 2015 року внаслідок однократної травмуючої дії гострого предмета, що має колюче-ріжучі властивості, до якого відноситься клинок ножа, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний (понад 6, але менше 21 доби) розлад здоров'я потерпілого.
Указаний висновок є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений високо-кваліфікованим експертом, що має достатній фах (вища медична освіта, експертна спеціальність), досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження всіх матеріалів провадження, яким не суперечить, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз'яснення, а тому суд кладе його в основу свого висновку про характер та локалізацію отриманого потерпілим ОСОБА_18 ножового поранення.
Суд критично оцінює доводи обвинуваченого про те, що з огляду на фактичний строк перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні (одна доба), тяжкість отриманого ним поранення визначена помилково, оскільки експерт у своєму висновку навів відповідне мотивування визначеної ним тривалості розладу здоров'я, яке цілком ґрунтується на приписах нормативних актів у сфері експертної діяльності.
Всупереч доводам захисту не ставить під сумнів вказаний висновок експерта і та обставина, що потерпілий в ніч з 04 на 05 червня 2015 року ночував вдома, як про це він сам заявив в суді.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 , 1943 року народження, показав, що 04 червня 2015 року приблизно о 07 годині ранку, коли він від будинку АДРЕСА_5 підходив до зупинки громадського транспорту «Підлісна», до нього зліва швидким кроком підійшов обвинувачений ОСОБА_5 і посилаючись на те, що заблукав, попросив здійснити дзвінок з мобільного телефону своїм родичам. Він, ОСОБА_16 , маючи намір допомогти людині, дістав свій мобільний телефон «Нокіа-3110», вартістю 140 грн, із сім карткою оператора «МТС» абонентський номер …204, вартістю 30 грн, на рахунку якої знаходилось 40 грн, і почав на прохання ОСОБА_13 здійснювати набір номерів, однак у цей момент ОСОБА_5 забрав з його рук телефон та пішов з ним в бік будинку АДРЕСА_6 . На його, потерпілого ОСОБА_15 , прохання повернутий телефон, ОСОБА_5 висловив здивування «Що Ви від мене хочете, чого Ви до мене чіпляєтесь» і поспішаючи залишав місце вчинення злочину, продовжуючи розмови по телефону, тобто у такій спосіб розпоряджаючись привласненим телефоном. Однак на здивування потерпілого під'їхала патрульна машина міліції і затримали ОСОБА_13 з його, потерпілого, мобільним телефоном, який спочатку повернули, а потім вилучили для передачі слідчому. Пізніше він, потерпілий, розумів, що ОСОБА_13 вже шукала міліція.
Як категорично наполягав в судовому засіданні ОСОБА_16 , обвинувачений заволодів його телефоном зухвало і відкрито, демонструючи зневажне ставлення до людини похилого віку, він, потерпілий, не очікував таких дій від людини, якій згодився допомогти. Він, потерпілий, не може стверджувати про те, що ОСОБА_5 на момент вчинення грабежу перебував у нетверезому стані, при цьому уточнив, що обвинувачений мав легку неголеність, був в темному одязі, на інші деталі уваги не звернув.
У судовому засіданні було оглянуто наданий потерпілим ОСОБА_19 мобільний телефон «Нокіа», яким зі слів останнього заволодів ОСОБА_5 , який протестів з цього приводу не заявляв.
Повідомлені потерпілим ОСОБА_19 фактичні обставини вчинення щодо нього грабежу, в тому числі і щодо місця вчинення злочину, знайшли своє підтвердження під час дослідження судом його заяви про злочин від 04 червня 2015 року та протоколів огляду місця події від 04 червня 2015 року, проведені відповідно у період часу з 07 год 45 хв по 08 год 10 хв. та з 08 год 15 хв по 08 год 35 хв., згідно з якими 04 червня 2015 року поблизу зупинки громадського транспорту, розташованої біля будинку № 5/21 по вул. Підлісній в м. Києві, був виявлений чоловік, в якого було вилучено мобільний телефон «Нокіа-3110», належний потерпілому ОСОБА_17 і на якого потерпілий прямо вказав як на особу, яка перед цим протиправно заволоділа цим телефоном. Зазначений телефон передав слідчому міліціонер патрульної служби ОСОБА_20 .
Крім того, згідно з протоколом огляду місця події від 04 червня 2015 року, який проводився з 08 год 50 хв по 09 год 07 хв на ділянці місцевості біля будинку № 5/21 по вул. Підлісній в м. Києві у працівника міліції ОСОБА_21 був вилучений розкладний ніж чорного кольору, який перед цим працівниками міліції був вилучений при поверховому огляді у чоловіка, який назвався « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » і був одягнений в у туфлі чорного кольору, чорні штани та футболку у різнокольорову смужку (біла футболка у чорну смужку) з плямами бурого кольору. Крім того була вилучена і вказана футболка,
Оцінюючи на вимогу захисту всі сумніви щодо причетності вказаних протоколів огляду місця події, під час яких зафіксовано факт затримання на місці злочину особи « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », до затримання саме ОСОБА_13 суд встановив таке.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 - працівник міліції показав, що 04 червня 2015 року близько 07 години ранку поблизу зупинки громадського транспорту, розташованої біля будинку № 5/21 по вул. Підлісній в м. Києві, він в складі екіпажу автопатруля, а також ще один автопатруль за заявою про розбійний напад з використанням ножа відпрацьовували район. За прикметами можливого нападника (чоловік в темних штанах, полосата футболка) був затриманий обвинувачений ОСОБА_5 , який називався прізвищем « ОСОБА_23 », він тримав у руках мобільний телефон, на якій вказав потерпілий ОСОБА_16 як на свій, вказавши, що затриманий протиправно заволодів його телефоном. Зазначений телефон спочатку забрав потерпілий, а потім він, свідок, вилучив і передав слідчому під час огляду місця події.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 - працівник міліції також показав, що 04 червня 2015 року близько 07 години ранку поблизу зупинки громадського транспорту, розташованої біля будинку № 5/21 по вул. Підлісній в м. Києві, він в складі екіпажу автопатруля за повідомленням про розбійний напад з використанням ножа відпрацьовував район. За прикметами можливого нападника (чоловік в темних штанах, полосата футболка) був затриманий обвинувачений ОСОБА_5 , який називався, як він памятає, іменем « ОСОБА_24 », при поверховому огляді якого був вилучений розкладний ніж з ручкою чорного кольору, який він, свідок, передав слідчому під час огляду місця події.
Як видно з рапортів вказаних інспекторів патрульної служби від 04 червня 2015 року, на підставі виклику про розбій, який надійшов о 06 год 43 хв, відпрацьовуючи прикмети чоловіка, який вчинив розбійний напад з використанням ножа біля будинку № 31-а по вулиці Генерала Наумова в м. Києві, за адресою м. Київ, вул. Підлісна, 21/5 був затриманий чоловік, який назвався « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », одягнений у туфлі чорного кольору, чорні штани та білу футболку у чорну смужку, при поверховому огляді в цієї особи були вилучені змочений у воді розкладний ніж з ручкою чорного кольору, футболка з плямами бурого кольору, схожі на кров, а також мобільний телефон ОСОБА_15 , на якого прямо вказав потерпілий ОСОБА_16 .
Під час дослідження вказаних рапортів свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 показали, що ці рапорти складали відповідно особисто, а особою, яка назвалася « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » був присутній нині в залі судового засідання обвинувачений.
З досліджених в судовому засіданні пояснень затриманого ІШВАНІЯ Міхо виключно в контексті досліджуваного питання щодо встановлення особи, причетної до вчинення злочинів, вбачається, що особа, яка назвалася « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » надавала пояснення з приводу подій, які з фактичного боку повністю узгоджуються з обставинами затримання ОСОБА_13 , про які він повідомив особисто, а також потерпілий ОСОБА_16 , і які відбувалися за участю саме ОСОБА_13 як затриманої працівниками міліції особи.
У судовому засіданні обидва потерпілі категорично наполягали на тому, що описані вище злочинні дії щодо них, кожного окремо, вчиняв обвинувачений ОСОБА_5 , який, як уточнив потерпілий ОСОБА_16 , був затриманий працівниками міліції у його безпосередній присутності за його особистою заявою та з його, потерпілого, особистим мобільним телефоном «Нокіа 3110».
Вказані дані підтверджені дослідженим в суді протоколом впізнання особи за фотокарткою, яке було проведено з потерпілим ОСОБА_18 і за яким той впізнав ОСОБА_13 як особу, що ранком 04 червня 2015 року вчинила розбійний напад щодо нього з використанням ножа.
Враховуючи наведені дані в їх сукупності суд вважає доведеним те, що особа, яка 04 червня 2015 року називалася « ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час проведення первісних оперативних слідчих дій за фактом протиправних дій, вчинених по відношенню до потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , фактично являвся обвинувачений ОСОБА_5 , який на цьому етапі приховав справжні дані щодо своєї особи.
Звертає на себе увагу і той факт, що дати народження як нібито ОСОБА_25 , так і обвинуваченого ОСОБА_26 є ідентичними.
Версію обвинуваченого про те, що працівники міліції, яким нібито із самого початку було відомо дані про його особу, умисно викривили дані про особу, яка вчиняла злочин, є абсурдною, а тому суд відхиляє її як надуману, оскільки вона спростовуються матеріалами справи, які безспірно вказують на те, що як працівники міліції, так і окремі потерпілі в їх присутності сприяли документуванню максимально всіх даних, які були відомі їм на початковому етапі і мали значення для вирішення справи.
Зважаючи на вказані обставини, суд визнає допустимими докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_13 дані, які містять всі протоколи огляду місця події від 04 червня 2015 року, оскільки ці дані отримані у спосіб, з підстав та у порядок, передбачені процесуальним законом, факт приховання ОСОБА_27 дійсних даних про себе, не ставить під сумнів допустимість даних, які були отримані внаслідок проведених вказаних слідчих дій.
У судовому засіданні був оглянутий речовий доказ - розкладний ніж з ручкою чорного кольору, який впізнали: - потерпілий ОСОБА_12 як знаряддя злочину в руках ОСОБА_13 ; - свідок ОСОБА_21 як вилучений під час поверхового огляду предмет зі штанів ОСОБА_13 ; - обвинувачений ОСОБА_5 - як належний йому предмет, який він постійно носив із собою в побутових цілях і по роботі.
Згідно з висновком судово-медичного експерта в галузі цитології № 177/ц від 15 липня 2015 року, на клинку та ручки вказаного ножа слідів крові та клітин з ядрами не виявлено, а кількість виявлених епітеліальних клітин недостатня для дослідження. Вказаний висновок експерта на користь сторони захисту суд оцінює виключно у сукупності з іншими доказами.
Згідно з висновком судово-медичного експерта в галузі імунології № 281 від 21 липня 2015 року, в бурих плямах на футболці, яка була вилучена в ОСОБА_13 , знайдена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_11 .
Оцінюючи за таких умов наведені показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_15 на предмет їх достовірності, суд враховує, те, що вони повністю підтверджуються всіма наведеними вище доказами і, незважаючи на те, що ці особи не були очевидцями подій, які з ними, кожним окремо, відбувалися в різних місцях та в різний час, їх показання також повністю узгоджуються між собою за динамікою подій, що відбувалися почергово з кожним окремо, як в часі, так і в просторі. Указані особи категорично вказали на обвинуваченого як особу, що вчинювала щодо них злочинні дії, безпомилково описали найбільш характерні ознаки його одягу (темні штани, смугаста футболка) та зовнішнього виду (неголеність). Як безспірно встановлено в судовому засіданні, ці потерпілі не були знайомі між собою та з обвинуваченим, відтак не мали будь-яких причин для оговору останнього, не змогла вказати на такі причини і сторона захисту, більш того, потерпілі щиро свідчили на користь обвинуваченого, зокрема, щодо відсутності в нього ознак алкогольного сп'яніння.
Суд визнає нікчемними всі намагання обвинуваченого дискредитувати показання потерпілого ОСОБА_9 з посиланням на його поганий зір, неможливість пригадати точний день подій, плутані покази щодо розміру бороди, яка була у нападника, кількості осіб, які здійснювали напад, кількості фото, серед яких відбувалося ним впізнання (4 або 5).
Так, твердження вказаного потерпілого про те, що нападником був саме ОСОБА_5 є категоричними і послідовними, потерпілий уточнивши розмір, як він виразився бороди (неголеність 3 - 5 мм), дав показання з цього приводу аналогічні тим, які дав інший потерпілий, ОСОБА_12 наполягав на тому, що напад на нього було вчинено лише з боку ОСОБА_13 , будь-які інші особи активних дій по відношенню до нього не вчиняли, лише намагалися заступитися. Інші названі обвинуваченим неточності в показаннях потерпілого ОСОБА_9 суд визнає дрібними і такими, що взагалі не заслуговують на увагу.
За таких обставин, зробивши прискіпливий аналіз наведених вище показань потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , суд визнає їх допустимими, належними, достатніми, переконливими і щирими, а тому кладе в основу даного вироку, критично оцінюючи при цьому відповідно показання обвинуваченого в тій частині, в якій вони суперечать показанням вказаних потерпілих.
Звертає на себе увагу і те, що під час формулювання питань потерпілому ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_26 вказував на такі обставини, про які потерпілий у своїх вільних показаннях не повідомляв, але згодом визнав їх як такі, що дійсно мали місце (присутність на місці розбійного нападу жінки, яка вигулювала собаку, та чоловіка, який побіг на допомогу пораненому ОСОБА_14 та інше). Ця обставина додатково вказує на нещирість показань обвинуваченого, в яких він наполягав на тому, що взагалі не був на місці цих подій, відтак очевидцем їх не міг бути.
На нещирість показань обвинуваченого вказує і вигадана ним повністю алогічна версія про його дезорієнтацію в районі зустрічі з потерпілим ОСОБА_19 . Так, обвинувачений показав, що перебував вдома у сестри, точно вказавши її адресу ( АДРЕСА_2 ), саме звідти він виїхав на таксі у справах, яке викликав телефоном, на цьому ж таксі повертався назад, тобто до місця проживання сестри, що виключало можливість дезорієнтації у просторі, як він сам наголосив, абсолютно тверезій людині з вищою освітою, тим більш на відрізку вулиці, яка має послідовно розміщені будинки лише з одного боку (№№ 21/5, 23 та 25), що є загально відомим фактом, як і те, що навпроти будинку № 25 по вул. Генерала Наумова є загальнодоступний бювет з водою, наближатися з якого до того місця, де обвинувачений зустрівся з потерпілим ОСОБА_19 , можна тільки з лівого боку по ходу руху потерпілого. Не міг пояснити обвинувачений і те. чому він не спитав у СМОРОДІНА напрямок подальшого руху до дому, який був поруч.
Заявлена стороною обвинувачення вартість привласненого у потерпілих майна сторонами провадження не оспорювалася, більш того підтверджені даними, які містить висновок спеціаліста.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 04 червня 2015 року приблизно о 06 год 40 хв, перебуваючи біля будинку № 31-а по вулиці Генерала Наумова в м. Києві, з корисливих мотивів вчинив напад на громадянина ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний як із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_14 , який зазнав нападу, внаслідок чого заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я, так із погрозою застосування такого насильства (розбій), заволодівши майном потерпілого на загальну суму 210 грн (мобільний телефон «Нокіа», вартістю 150 грн, із сім карткою оператора, вартістю 30 грн, на рахунку якої знаходилось 30 грн.), а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України.
Крім того, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 04 червня 2015 року приблизно о 07 год 00 хв, перебуваючи біля будинку № 5/21 по вул. Підлісній в м. Києві, з корисливих мотивів повторно відкрито викрав чуже майно на загальну суму 210 грн (мобільний телефон «Нокіа», вартістю 140 грн, із сім карткою оператора, вартістю 30 грн, на рахунку якої знаходилось 40 грн.), яке належить потерпілому ОСОБА_17 , а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд критично оцінює заяви обвинуваченого про порушення його права на захист, оскільки таких фактів не встановлено.
Також суд відхиляє скаргу обвинуваченого на те, що він не ознайомився з матеріалами кримінального провадження перед направленням провадження до суду, оскільки це спростовується даними, які містить реєстр матеріалів досудового розслідування. Більш того, в судовому засіданні обвинувачений активно користувався своїм право задавати питання потерпілим і свідкам, оперуючи при цьому копіями різноманітних процесуальних документів досудового розслідування.
Натомість суд виключає з обвинувачення ОСОБА_13 вказівку на те, що він вчинив злочини у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставин документально не підтверджена, спростовані показаннями потерпілих, а свідки з цього приводу висловили лише свої припущення.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_13 вказівку і на те, що він перед здійсненням нападу на ОСОБА_12 хватав його за руку, оскільки ця обставина свого підтвердження не знайшла.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_28 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які є тяжкими, зухвалий спосіб їх вчинення, поєднаний із приховуванням слідів злочину та створенням штучних умов для заплутування дійсних фактичних обставин подій, дані про особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має декілька судимостей за тяжкі злочини, але належних висновків для себе не зробив, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем реєстрації в іншій місцевості, має на утриманні малолітню дитину та матір похилого віку, проте які також проживають в іншій місцевості. Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_28 , не встановлено. Обставинами, що обтяжують його покарання, суд визнає рецидив злочину, а також вчинення грабежу стосовно особи похилого віку.
Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинуваченого, суд вважає за можливе у даному випадку виправлення ОСОБА_13 тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначивши йому немаксимальне покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 186 КК України, при призначенні покарання за сукупністю злочинів застосовує принцип часткового складання, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.
Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид покарання, наявність підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на дані про його особу та репутацію, відсутність стійких соціальних зв'язків за місцем тимчасового проживання, зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, вважає за необхідне в порядку ст. 377 КПК України раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. ст. 177-179, 194, 366, 368, 371, 373-377 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_29 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на дев'ять років.
Речові докази - мобільний телефон «Нокіа» - використовувати за належністю, а предмет, схожий на ніж, - залишити на зберіганні у Святошинському РУ ГУМВС в місті Києві в навчальних цілях.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни до набрання вироком законної сили. Утримувати ОСОБА_3 у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_30