Справа № 758/9372/15-ц
25 серпня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Богінкевич С. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, -
Заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою, однак з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки виходячи зі змісту даної заяви, з врахуванням суті її вимог, вбачається наявність спору про право, так як захист права у наказному провадженні може мати місце лише за наявності безспірної вимоги стягувача, що ґрунтується на належно оформленому правочині, вчиненому у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб; 5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.
Як вбачається з матеріалів доданих до заяви про видачу судового наказу, заявником будь-яких договорів про надання житлово-комунальних послуг, а також інших письмових доказів, що підтверджують фактичне їх надання до суду не надано.
Згідно ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу якщо із заяви та поданих документів вбачається спір про право.
З урахуванням вищевикладеного приходжу до висновку про необхідність відмови у прийнятті даної заяви про видачу судового наказу, оскільки із її змісту та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Відповідно до ч.2 ст.101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у такому випадку має право звернутися з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 101, 293, 294 ЦПК України, суд -
У прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції, шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяС. М. Богінкевич