"26" березня 2007 р.
Справа № 6/479/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Туренко В.Б.
суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Соломахіній О.О.
за участю представників сторін:
від позивача -Яценко Ю.В.
від відповідача -Мехеда О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Христофорівське»
на постанову господарського суду Миколаївської області від 5.12.2006р.
у справі № 6/479/06
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю «Христофорівське»
до ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області,
Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській
області
про визнання неправомірними і зобов'язання вчинити дії
встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Христофорівське» 19 жовтня 2006 року звернулось з адміністративним позовом до Держказначейства у Баштанському р-ні, Баштанської МДПІ про визнання дій податкової інспекції щодо ненадання рішення про повернення надміру утриманої суми ПДВ неправомірними та стягнення з Державного казначейства у Баштанському р-ні 90455.00грн. надмірно утриманої суми ПДВ, а також просило стягнути з Баштанської МДПІ витрати по держмиту в сумі 904.55грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 3.06.2004р. та 4.06.2004р. товариство перерахувало до держбюджету суми нарахованого ПДВ за реалізовану велику рогату худобу відповідно в сумі 15468.00грн. та 74987.00грн., тоді як, згідно п.11.21. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», ці суми повинні були бути повністю залишені у розпорядженні товариства і спрямовані на підтримку власного тваринництва. 5 жовтня 2005 року учасники товариства прийняли рішення про ліквідацію господарства, про що 11.11.2005р. було надруковано оголошення. Оскільки Баштанська МДПІ у місячній термін не звернулась до суду із кредиторськими вимогами, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 5.09.2006р. по справі № 15/173/06 у задоволенні позову про стягнення податкової заборгованості в сумі 127135.38грн. за рахунок активів платника податків було відмовлено. За таких обставин позивач вважає, що у нього виникла переплата по податку на додану вартість в сумі 90455.00грн., у зв'язку з чим ліквідаційна комісія 11 вересня 2006 року направила до Баштанської МДПІ заяву про надання довідки на підтвердження вказаної переплати, але у своїй відповіді податкова інспекція, не зважаючи на наявність постанови суду від 5.09.2006р., повідомила, що розмір податкового боргу не змінився (а.с.2).
Заперечуючи проти задоволення позову, податкова інспекція послалась на те, що сума сплачених коштів в розмірі 90455грн. складалась з податку на додану вартість в сумі 74987грн. та 15468грн. штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Оскільки станом на 1.06.2004р. за товариством обліковувалась заборгованість по ПДВ в сумі 18588.43грн., а 30.06.2004р. господарство самостійно задекларувало у поданій податковій декларації з ПДВ від 21.06.2004р. вх. № 7628 суму ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету у розмірі 58640.00грн., тому сплачені кошти було звернуто на погашення цього боргу. Крім того, податкова інспекція вважає, що посилання позивача на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5.09.2006р. по справі № 15/173/06 є безпідставним, так як позов ДПІ залишено без задоволення у зв'язку із порушенням приписів ст.112 Цивільного кодексу України та ст. 160 Господарського кодексу України, якими визначено строки звернення до суду із відповідним позовом у разі повного або часткового відхилення претензії, при цьому наявність податкової заборгованості в сумі 127135.38грн. на момент оголошення про ліквідацію судом не заперечувалась, тому у відповіді на заяву товариства податкова інспекція повідомила, що розмір заборгованості перед бюджетом не змінився (а.с.16, 26).
28 листопада 2006 року позивачем подана заява про зміну позовних вимог, в якій останній просив визнати неправомірними дії ДПІ щодо невизнання здійснення переплати до бюджету суми ПДВ у розмірі 90455.00грн. і як наслідок -виникнення заборгованості держави перед господарством; зобов'язати ДПІ у Баштанському р-ні вчинити дії щодо коригування в реєстрі обліку товариства вказаної суми заборгованості держави перед господарством та стягнути з ДПІ витрати по держмиту в сумі 904.55грн. (а.с.31).
У запереченнях на позов Відділення Держказначейства у Баштанському районі посилалось на недотримання позивачем вимог п.12.6. ст.12 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 та положень Порядку проведення заліку надміру сплачених або відшкодованих податкових платежів платника податку, що ліквідується, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 327 від 5.07.2001р. (а.с.32-33).
У запереченнях на заяву про зміну позовних вимог, ДПІ зазначила, що згідно даних картки особового рахунку платника переплата по ПДВ в сумі 90455грн. не значиться (а.с.39).
Постановою господарського суду Миколаївської області від 5.12.2006р. (суддя Ткачекно О.В.), яка складена у повному обсязі відповідно до вимог ст.160 КАС України 19.12.2006р., у позові відмовлено з мотивів правомірності відображення в особовій картці товариства відсутності переплати по податку на додану вартість.
Не погодившись із постановою суду, позивач 28.12.2006р. звернувся із заявою про апеляційне оскарження, а 5.01.2007р. -з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, визнати дії ДПІ щодо невизнання переплати до бюджету суми ПДВ в розмірі 90455.00грн. неправомірними. Визнати наявність переплати зазначеної суми та стягнути з ДПІ судові витрати в загальній сумі 1356.83грн., у т.ч. за подання апеляційної скарги.
У запереченнях на апеляційну скаргу Головне управління Держказначейства України у Миколаївській області просить розглянути справу без участі його представника, залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а постанову суду -без змін. Листом від 14.03.2007р. Головне управління Держказначейства України у Миколаївській області повідомило суд апеляційної інстанції про факт припинення 16.11.2006р. реєстрації Відділення Держказначейства у Баштанському р-ні як юридичної особи, створення відокремленого підрозділу Управління Держказначейства у Баштанському р-ні без права юридичної особи з підпорядкуванням Головному управлінню Держказначейства України у Миколаївській області. В обґрунтування зазначеного надані відповідні докази (а.с.149-151).
ДПІ у Баштанському р-ні в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказала про невідповідність її доводів дійсності та чинному законодавству.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Згідно виписки банку по рахунку позивача, останній 3.06.2004р. та 4.06.2004р. перерахував до Державного бюджету України загальну суму 90455.00грн., з яких:
- 15468.00грн. на рахунок № 31119071800026 із призначенням платежу: « інші надходження за реалізацію великої рогатої худоби»(а.с.5);
- 74987.00грн. на рахунок № 31116029800026 із призначенням платежу: «Податок на додану вартість за реалізовану велику рогату худобу» (а.с.5).
При дослідженні облікової картки платника за кодом платежу 16030000 «Податки не віднесені до інших категорій» станом на 31.12.2004р., судовою колегією встановлено, що в ній обліковуються слідуючі суми: 70659.00грн. -недоїмка; 2506.67грн., 9411.75грн., 6345.00грн., 15468.00грн., 21900.00грн., 16870.52грн. -сплачені суми протягом березня - червня 2004 року, загальна сума яких складає 72501.94грн. Таким чином, сума переплати станом на кінець червня 2006 року за вищевказаним кодом платежу становить 1842.94грн. (72501.94 - 70659.00) - а.с.72-74.
Згідно облікової картки платника за кодом платежу 14010100 «Податок на додану вартість по вітчизняним товарам (роботам, послугам)» станом на 31.12.2004р., обліковуються слідуючі суми: недоїмка 18373.94грн.; нараховано: 169.14грн., 170.00грн., 58640.00грн.; сплачено: 74987.00грн., 2411.00грн. (а.с.40-41). По розрахунку податкової заборгованості за 2004 рік, наданим ДПІ під час розгляду спору, станом на 1.07.2004р. рахувався борг в сумі 169.57грн., який складався із суми недоїмки 18588.43грн., нарахованих сум 169.14грн., 170.00грн., 58640.00грн. та зменшених на сплачені суми 74987.00грн. і 2411.00грн. ( 18588.43 + 169.14 + 170.00 + 58640.00 - 74987.00 - 2411.00) - а.с.17.
При дослідженні облікових карток платника за кодом платежу 14010100 «Податок на додану вартість по вітчизняним товарам (роботам, послугам)» станом на 31.12.2005р. і 31.12.2006р. судовою колегією встановлено, що в них обліковуються слідуючі суми:
2005 рік -переплата на початок року 16.00грн., нараховано 11478.40грн. (627.00, 16.96., 232.50, 140.94, 450.00, 888.00, 753.00, 8370.00), сплачено 11709.43грн. (627.00, 888.00, 753.00, 9441.43.00) - а.с.91-94. Отже переплата складає 247.03грн. (11709.43 + 16.00 - 11478.40);
2006 рік -переплата на початок року 228.74грн., нараховано 750.18грн. (170.00, 170.00, 14.20, 150.60, 75.30, 170.00) - а.с.95-97. Отже недоїмка станом на кінець травня 2006 року по коду платежу «податок на додану вартість» становить 521.44грн. (750.18 - 228.74).
Таким чином, у товариства відсутня переплата по податку на додану вартість, внаслідок перерахування в червні 2004 року до Держбюджету саме сум 15468.00грн. та 74987.00грн. від реалізації великої рогатої худоби.
Посилання позивача на обставини, викладені в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 5.09.2006р. у справі № 15/173/06 (а.с.6-7) не заслуговує на увагу, оскільки судовою колегією оглянута вказана справа, яка надана господарським судом Миколаївської області на запит суду апеляційної інстанції і встановлено, що предметом розгляду цієї справи було стягнення податкової заборгованості в загальній сумі 127135.38грн., з яких 65098.69грн. -заборгованість по ПДВ по тваринництву ( за кодом платежу 7514010130) та 62036.69грн. -заборгованість по ПДВ по рослинництву (за кодом платежу 7514010120), які не мають ніякого відношення до перерахування спірних у даній справі сум, а саме: 15468.00грн. (код платежу 16030000) і 74987.00грн. (код платежу 14010100).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог і підстави для скасування постанови суду відсутні.
Надана позивачем у судовому засіданні апеляційної інстанції ксерокопія постанови ст. помічника прокурора Баштанського р-ну Миколаївської області від 9.03.2007р. про відмову в порушенні кримінальної справи не приймається до уваги, оскільки її зміст не спростовує вищенаведений висновок судової колегії щодо відсутності переплати ПДВ.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Христофорівське» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 5.12.2006р. у справі № 6/479/06-без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук