вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.09.09Справа №2а-5107/09/8/0170
(17:54 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"
до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК
про скасування рішення,
за участю представників сторін:
від позивача: Абхаірова Ельзара Шевкієвна, довіреність №б/н від 11.02.09 р.;
від відповідача: Скрильова Олена Володимирівна, довіреність № 5856/09-5 від 16.06.09 ;
Обставини справи: Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністратвиним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про скасування рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 322 від 13.03.2009 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2009 року було відкрите провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 22.09.09 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 13.03.2009 року було прийнято рішення № 322 про застосування штрафних санкцій в сумі 51457,58 гривень та нарахування пені в сумі 17750,27 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду за період з 21.04.2008 року по 16.10.2008 року з порушенням норм чинного законодавства, оскільки раніше відповідачем вже приймалися рішення про застосування штрафу та нарахуванню пені за той самий період: від 07.02.2008 року № 167-177; від 21.03.2008 року № 452, № 453; від 12.08.2008 року № 1853; від 18.12.2008 року № 2480,2481.
Крім того представник позивача пояснив, що відповідачем, незважаючи на оскарження цілого переліку рішень в судовому порядку, продовжується застосування до позивача штрафів та нарахування пені за не сплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, які сплачуються позивачем своєчасно та у повному обсязі, які відповідач перерозподіляє на погашення заборгованості, що виникла раніше, а саме на погашення заборгованості, що виникла на підставі рішення про застосування штрафних санкцій і пені № 1032 від 13.12.07 р., за рахунок своєчасно сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" страхових внесків.
Позивач вважає таке самостійне змінення Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків та здійснення перерозподілу цих грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.07 р. протиправними.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення, пояснивши, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим правомірно прийняло рішення № 322 від 13.03.2009 року про застосування штрафних санкцій в сумі 51457,58 гривень та нарахування пені в сумі 17750,27 гривень за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків за період з 21.04.2008 року по 16.10.2008 року.
В обґрунтування самостійного змінення призначення платежів та перерозподілу грошових коштів представник відповідача посилався на ч.5 ст.106 Закону № 1058, якою визначено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Отже відповідач вважає, що його дії по зарахуванню поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим вказані кошти розподіляються автоматично за допомогою програмного комплексу, запровадженого Пенсійним Фондом України.
Також представник відповідача зазначив, що перелічені позивачем рішення : № 167-177 від 07.02.2008 року; № 452, № 453 від 21.03.2008 року ; № 1853 від 12.08.2008 року; № 2480, 2481 від 18.12.2008 року - винесені за різні порушення та за різні періоди. Саме несвоєчасна сплата позивачем страхових внесків за березень 2008 року призвела до нарахування фінансових санкцій та пені за рішенням № 322 від 13.03.2009 року, а оскільки позивач мав несплачену суму фінансових санкцій та пені сума сплачених ним поточних платежів направлялася на їх погашення в порядку календарної черговості виникнення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд
Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 та Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АРК № 05/3-6-25/381 (ідентифікаційний код 05905680) (а.с.33, 34).
Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон № 1058) із відповідними змінами та доповненнями.
Стаття 3 Закону № 1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Частина 3 ст. 15 Закону № 1058 встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.
Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У відповідності зі ст.ст. 14, 15, 20 Закону № 1058, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» є суб'єктом солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - Страхувальником.
ДП Видавництво і друкарня "Таврида" , сплачуючи заробітну плату працівникам, відповідно до діючого законодавства здійснює відповідну поточну сплату обов'язкових платежів по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
13.03.08р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя прийняло до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" Рішення № 322 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного Фонду на суму 69207,85 грн. за період з 21.04.08 р. по 16.10.08 р., а саме штрафні санкції у сумі - 51457,58 грн. пеня у сумі - 17750,27 грн.(а.с.22).
Позивач не погоджуючись з діями УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя по винесенню Рішення № 322 від 13.03.08 р. і звернувся до суду за захистом своїх порушених права, свобод та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці -підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно з п.п. 4,6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.
Згідно із ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону №1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій за п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.
Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Розрахунок фінансових санкцій у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).
Судом встановлено, що рішенням № 322 від 13.03.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків з затримкою більш ніж 90 днів до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" застосовані фінансові санкції у розмірі 51457,58 гривень та нарахована пеня у розмірі 17750,27 гривень за період з 21.04.08 року по 16.10.08 року.
Щодо правомірності правових підстав по винесенню оскаржуваного рішення судом встановлено наступне.
Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2008 року та згідно з карткою особового рахунку позивач зобов'язався сплатити 102915,14 гривень, у тому числі за ставкою збору 33,2 % -96737,62 гривень, за ставкою збору 4% - 795,71 гривень, за ставкою збору 2% - 6177,52 гривень (а.с.46,65-76).
Відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 322 від 13.03.2009 року по особовому рахунку 4%, 32%, 42% та по особовому рахунку 1-5% датою виникнення боргу є 21.04.2008 року, при цьому по особовому рахунку 4%, 32%, 42% в сумі 96737,62 гривень, по особовому рахунку 1-5% в сумі 6177,52 гривень.
Тобто судом встановлено, що розрахунок фінансових санкцій та пені за рішенням № 322 від 13.03.2009 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснено саме за несвоєчасне, на його думку, перерахування страхових внесків за березень 2008 р.
При цьому, судом встановлено, що при розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 322 від 13.03.2009 року відповідачем зазначалися дати зарахування страхових внесків за березень 2008 року з 21.04.08 року по 16.10.08 року, тобто з затримкою їх сплати понад 90 календарних днів, а розрахунок фінансових санкцій проведено у розмірі 50 відсотків зазначених сум (а.с.39).
Одночасно суд встановив, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" згідно платіжних доручень від 21.03.08 року № 220 на суму 9240,00 гривень, від 21.03.08 року № 221 на суму 754,00 гривень, від 07.04.08 року № 566 на суму 87297,62 гривень, від 07.04.08 року № 567 на суму 5326,79 гривень із зазначенням платежів - страхові внески за березень 2008 року перерахувало УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя суму у розмірі 102618,42 гривень (а.с.96-97), залишок суми 296,73 грн. було переплачено позивачем раніше при сплаті страхових внесків за інші періоди, що підтверджується довідкою по сплаті страхових внесків за період з листопада 2007 р. по травень 2008 р. (а.с.78).
У судовому засіданні було встановлено, що зазначені суми страхових внесків, перераховані позивачем за березень 2008 року в сумі 102618,42 гривень, були спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки по фінансовим санкціям і пені у порядку календарної черговості, а саме за рішенням про застосування фінансових санкцій і пені № 1032 від 13.12.2007 року, що підтверджується довідкою УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя (а.с.103), листом УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 8395/02-5 від 18.08.09 р. про перерозподіл коштів (а.с.98-101).
Такі дії представник відповідача обґрунтовує посиланням на ч. 5 ст. 106 Закону № 1058, якою визначено право Пенсійного фонду за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення та право здійснювати зарахування поточних сум страхових внесків, сплачених страхувальником на погашення наявної недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Суд зазначає, що дійсно, посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 у частині повноважень органу Пенсійного фонду по перерозподілу поточних сум страхових внесків страхувальників за рахунок існуючої заборгованості в порядку календарної черговості, за загальним правилом, відповідають діючому законодавству, проте у даній конкретній справі суд вважає, що перерозподіл сум страхових внесків, перерахованих ДП Видавництво і друкарня "Таврида" за березень 2008 року в сумі 102618,42 гривень на погашення заборгованості по фінансовим санкціям і пені за рішенням про застосування фінансових санкцій і пені № 1032 від 13.12.2007 року призвів до невірного розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 322 від 13.03.2009 виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд зазначає, що судовим рішенням № 2-а-3197/08/8 в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення за рішенням № 1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за Рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1032 від 13.12.07 року, визнані судом не правомірними.
Отже не підлягає доказуванню той факт, що Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК не мало право здійснювати перерозподіл сум страхових внесків, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" за березень 2008 року 21.03.08 р. платіжними дорученнями № 220, 221 та 07.04.08 року платіжними дорученнями № 566,567 на погашення боргу за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року.
Виходячи з позиції суду, викладеній у справі № 2а-3197/08/8, борг за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року мав бути внесений до особового рахунку лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постанови Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007 року, отже не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року, а до 05.06.08 р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення № 1032 від 13.12.07 р.
Так як позивач внески за березень 2008 року сплатив 21.03.08 року та 07.04.08 року, такі поточні платежі не могли бути направлені на погашення заборгованості за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року.
Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що перерозподіл та зміна УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначення платежів за платіжними дорученнями від 21.03.08 року № 220 на суму 9240,00 гривень, від 21.03.08 року № 221 на суму 754 гривень, від 07.04.08 року № 566 на суму 87297,62 гривень, від 07.04.08 року № 567 на суму 5326,79 гривень, призначеними для сплати позивачем страхових внесків за березень 2008 року на погашення заборгованості за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені № 1032 від 13.12.07 року призвело до невірного нарахування ДП Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій та пені за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 322 від 13.03.2009 року, тому зазначене рішення є протиправним.
Суд зазначає, що у випадку вірного розподілення поточних платежів, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" за березень 2008 року в сумі 102915,14 гривень на погашення погоджених сум заборгованості, окрім рішення № 1032 від 13.12.07 року, період застосування фінансових санкцій, пені, розмір фінансових санкцій та пені мав бути інший, аніж це визначено рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК № 322 від 13.03.2009 року, а саме таке перерозподілення відповідатиме чинному законодавству.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" у повному обсязі.
Крім того суд зазначає, що може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 322 від 13.03.2009 року про застосування до Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій у розмірі 51457,58 гривень та нарахуванню пені у розмірі 17750,27 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Під час судового засідання, яке відбулось 22.09.09 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.09.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 322 від 13.03.2009 року про застосування до Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій у розмірі 51457,58 гривень та нарахування пені у розмірі 17750,27 гривень.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, код ЄДРПОУ 05905680, р/р 26003000182001, МФО 384737, СФ АБ «Автозазбанк») 3,40 гривень судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Кушнова А.О.