Постанова
Іменем України
22 березня 2007 року
Справа № 2-5/11037.1-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Сотула В.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
представник позивача - не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет";
представник відповідача - Меджитов Ленор Різаєвич, повноваження перевірені - директор спільного підприємства "Богатир-Тонер";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 16.01.2007 у справі № 2-5/11037.1-2006
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (вул. Радгоспна, 76,Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровськ 52005)
до Спільного підприємства "Богатир-Тонер" (вул. Кубанська, 15,Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про розірвання договору оренди
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просить розірвати договір оренди нерухомого майна, укладеного між ним та спільним підприємством "Богатир-Тонер", а також стягнути з відповідача - 53300,00грн., перерахованих як орендну платню та 37125,00грн. -збитків, спричинених відповідачем невиконанням обов'язків за договором.
Заявою від 01.09.2005 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача збитки у сумі 99944,75грн., спричинених відповідачем невиконанням обов'язків за договором., з яких 37135,00грн. - сума збитків у вигляді не отриманих доходів, 45951,24грн. - сума реальних збитків (фактичних витрат позивача), 4480,29грн. - сума процентів за користування коштами та 12388,22грн. - сума збитків, завданих інфляцією.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2007 (суддя М.П. Гаврилюк) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.
Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2007, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Котлярову О.Л.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
23.12.2003 між сторонами у справі укладено договір нерухомого майна -нежитлових приміщень магазину, розташованих за адресою: місто Сімферополь, вул. Київська, 122.
Відповідно до пунктів 2.1 та 4.1.1 договору, відповідач, як орендодавець, взяв на себе зобов'язання передати орендареві - позивачу, майно за актом прийому-передачі в строк до 15.02.2005.
Згідно з пунктом 1.4 договору, майно повинно було бути передано для здійснення торгівельної діяльності.
Однак майно за договором оренди, в строк вказаний в договорі, передано не було.
Платіжним дорученням № 56533 від 08.11.2004 позивач перерахував на поточний рахунок відповідача, в якості передплати за оренду майна грошові кошті у розмірі 53300,00грн.. вказавши при цьому призначення платежу: "за оренду, відповідно листа № 565/95 від 05.11.2004 без ПДВ".
Позивач просив суд розірвати договір оренди, стягнувши з відповідача перераховану передоплату орендної платні та збитки.
На думку судової колегії позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Стосовно розірвання договору оренди судова колегія дійшла наступних висновків.
23.12.2004 позивач та відповідач дійшли згоди про укладення договору оренди майна.
Відповідно до пункту 9.2 договору, сторони домовилися про дострокове розірвання та припинення договору, як з ініціативи орендодавця, так і орендаря, зокрема пункт 9.3.2 передбачає. що договір може бути розірвано за ініціативою орендаря, після письмового попередження орендодавця за 60 днів до моменту розірвання.
Пунктом 9.3.7 договору передбачено, що сторони можуть розірвати договір за взаємною згодою сторін.
Позивач не надав судовій колегії ніяких доказів того, що він повідомляв відповідача про розірвання договору, а також того, що досягнуто згоду про розірвання договору.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не реалізував своє право на розірвання договору, передбачене умовами договору, а звернувся з позовом до суду.
Відповідно до статті 784 Цивільного кодексу України, наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
Позивач не надав суду ніяких доказів того, що відповідач передав майно, якість якого не відповідає умовам договору та не виконав свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для розірвання договору немає.
Відповідно до статті 766 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Приймаючи до уваги те, що підстав для розірвання договору не має, та сам позивач не приймає ніяких мір, для відмовлення від оренди майна, то судова колегія вважає, що договір є діючим і гроші перераховані як передоплата за договором набуті відповідачем законно та правових підстав для їх стягнення не має, та як слідство не має підстав для стягнення 12388,00грн. збитків пов'язаних з інфляцією та 4480,00грн. відсотків.
Щодо відшкодування збитків у вигляді не отриманих доходів у розмірі 37125.00грн., судова колегія вважає зазначити наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Позивач вважає, що ним не отримано доходів у сумі 37125,00грн. У якості доказу збитків позивач надав суду розрахунок, але жодна цифра у цьому розрахунку не підтверджена будь-якими доказами (документами податкової чи бухгалтерської звітності, бізнес-планом, тощо).
Стосовно відшкодування реальних збитків у розмірі 45951,24грн., ці збитки позивач мотивує тим, що ним за договором поставки № 117-17 від 10.08.2004 у товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ "Технодон" замовлено торгівельне обладнання.
Позивач вважає, що внаслідок не передачі йому майна в оренду він був примушений відмовитися від прийняття замовлення торгового обладнання, що привело до необхідності оплати вартості товару та штрафних санкцій у розмірі 45951,24грн.
Дійсно за умовами договору № 117-П, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ТПФ "Технодон" та товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", останній мав намір придбати торгове обладнання, відповідно до специфікації № 4 від 07.12.2004, але з умов договору не вбачається, що це обладнання придбалося виключно для орендованого майна за договором № 2303 від 23.12.2003.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивач не довів те, що сплата неустойки за договором постачання №117-П є наслідком невиконання обов'язку відповідачем за договором оренди.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2007 у справі № 2-5/11037.1-2006 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.В.Сотула
О.Л. Котлярова