Постанова
Іменем України
26 березня 2007 року
Справа № 2-13/18040-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Сідоров А.С. за довіреністю;
прокурора: Шаблін Є.І. за посвідченням;
розглянувши апеляційне подання прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 12 грудня 2006 року у справі № 2-13/18040-2006
за позовом Прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим (вул. Кооперативна, 3а, Бахчисарай, 98400)
в інтересах держави в особі Скалістівської сільської ради (вул. Леніна, 32-а, Скалісте, Бахчисарайський р-н, 98440)
до Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" (вул. Промислова, 2, м. Бахчисарай, 98400)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Прокурор Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Скалістівської сільської ради до закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки для розміщення рекламних носіїв, розташованих на території Скалістівської сільської ради.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачем самовільно використовується земельна ділянка без правоустановчих документів для розташування рекламних носіїв.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2006 року у справі 2-13/18040-2006 у позові прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Скалістівської сільської ради до закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено.
Не погодившись з винесеним рішенням суду першої інстанції, прокурор звернувся до апеляційної інстанції з апеляційним поданням, в якому просить скасувати дане рішення господарського суду та прийняти нове.
На думку апелянта, рішення господарського суду постановлене при невідповідності висновків, які викладені в рішенні обставинам справи, а також, при неправильному застосуванні норм матеріального права. Вважає, що судом порушені вимоги Конституції України та Земельного кодексу України, вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідач використовує земельні ділянки під розміщення рекламних засобів без відповідних документів на землекористування. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача надав судовій колегії пояснення та заперечення на апеляційну скаргу.
У судове засідання не з'явився представник позивача.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності не з'явившогося представника позивача за наявними документами в матеріалах справи.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 26 березня 2007 року у справі №2-13/18040-2006 суддя Заплава Л.М. була замінена на суддю Антонову І.В.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» звернулось до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою для отримання дозволу на встановлення зовнішньої реклами.
На підставі поданих документів було прийняте рішення за №51 від 18 травня 2006 року «Про видачу дозволу на розміщення зовнішньої реклами».
Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, регулюються, зокрема, Законом України “Про рекламу» від 03 липня 1996 року за № 270/96 ВР, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року за № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» (далі Постанова).
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3 вищезгаданої Постанови, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Відповідно до пункту 4 Постанови на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно зазначених Типових правил, виконавчий орган ради протягом п'яти робочих днів з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні. У разі прийняття рішення про надання дозволу керівник робочого органу протягом п'яти робочих днів підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою робочого органу.
Відповідно до пунктів 23, 24 Типових Правил, дозвіл видається строком на 5 років та є підставою для розташування рекламного засобу.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем був отриманий дозвіл на спірні за дійсним позовом рекламні металоконструкції та щити, які, зокрема, були визначені в адресної програмі розміщення рекламних конструкцій, яка є невід'ємною частиною договору від 01 червня 2006 року, укладеному між ним та Скалістівською сільською радою.
Відповідно до пункту 3.1 вищезгаданого договору, було передбачено плату за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами у сумі 182,00 грн. у місяць за одну рекламну установку.
Відповідачем були надані докази сплати платежів за надані місця під розміщення засобів зовнішньої реклами.
Як встановлено господарським судом, зазначений договір не був розірваний або визнаний недійсним у встановленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги твердження прокурора щодо того, що відповідач з дійсного спору використовує земельні ділянки під розміщення рекламних засобів без відповідних правовстановчих документів, оскільки такими документами є відповідний договір надання в платне користування місць під розміщення реклами та дозволи на розміщення зовнішньої реклами, які були додані відповідачем до матеріалів справи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нормативними актами, які визначають загальні засади здійснення рекламної діяльності, розміщення реклами в населених пунктах на території України не передбачена обов'язковість окремого укладення договорів оренди земельних ділянок, під розташування рекламних засобів, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог відмовлено обґрунтовано і правомірно, відповідно до діючого законодавства.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим винесеним без порушення та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому, апеляційне подання залишає без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційне подання прокурора Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2006 року у справі № 2-13/18040-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис І.В. Антонова
підпис В.А. Лисенко