Ухвала
Іменем України
21 березня 2007 року
Справа № 2-4/16929-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Божко О.М., довіреність № 94/05-5 від 13.07.2006,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Кооперативу "Монолит" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 23.11.2006 по справі № 2-4/16929-2006А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 5а, місто Бахчисарай, 98403)
до Кооперативу "Монолит" (вул. Македонського, 20/1, місто Бахчисарай, 98400)
про стягнення 111,43 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2006 (суддя Бєлоглазова І.К.) у справі № 2-4/16929-2006А позов задоволено.
Стягнуто з Кооперативу «Монолит» на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим 111,43 грн. заборгованості.
Постанова суду мотивована тим, що згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески. Однак, в порушення вимог вказаного Закону відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим були порушені інтереси держави в особі Пенсійного фонду, як розпорядника вказаних коштів. Сума боргу не була сплачена та не оскаржена до суду.
Не погодившись з вказаною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити.
Доводи скарги мотивовані тим, що постанову прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи., а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, справу розглянуто за відсутністю представника відповідача виключно на підставі матеріалів, наданих позивачем.
Відповідно до статей 33, 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики та повідомлення здійснюються повістками про виклик та повістками-повідомленнями, а ні в передбаченому частиною 3 статті 167 цього Кодексу порядку для направлення копій судових рішень. Повістка вручається під розписку, вважається, що повістка вручена юридичній особі, якщо вона доставлена на адресу, внесеному у відповідний державний реєстр, або за адресою, вказаною її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової (посадової) особи.
Таким чином, на думку сторони, в порушення статей 33, 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України, застосувавши частину 3 статті 167 цього Кодексу при виклику сторін та розглянувши справи виключно за наданими позивачем матеріалами, господарський суд допустив порушення принципу змагальності сторін, закріпленого статтями 7, 11 Кодексу адміністративного судочинства України, у наслідок чого безпідставно лишив Кооператив «Монолит» можливості здійснювати захист своїх свобод та законних інтересів, що в результаті призвело до винесення неправильного за своєю суттю рішення.
Також судом взагалі не був дослідженим той факт, що заробітна плата співробітників Кооперативу «Монолит» депонується та фактично не сплачується, відповідно кошти на виплату доходів на користь фізичних осіб підприємством не отримуються (не перераховуються), що обумовлює відсутність факту настання строку перерахування страхових внесків.
Судом не досліджувались обставини щодо направлення чи не направлення Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на адресу відповідача вимоги про сплату недоїмки, що має суттєве значення для вирішення справи по суті.
При розгляді даної справи в порушення частина 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не була однозначно встановлена дата узгодження сум страхових внесків відповідача, що підлягають сплаті до Пенсійного фонду, та не визначалася дата виникнення права позивача на звернення про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим не були застосовані норми статей 99-100 Кодексу, що підлягають застосуванню при розгляді цього спору. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 змінено склад судової колегії, суддю Видашенко Т.С. замінено на суддю Котлярову О.Л.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Судова колегія розглядає справу за відсутністю представника відповідача, оскільки його неприбуття в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Кооператив «Монолит» зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим як платник страхових внесків.
Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 63\8663, всі підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV визначені страхувальники, якими є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характеру - для осіб, зазначених у пункту 1,10, 15 статті 11 чинного Закону. Страхувальники набувають статус платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду України.
Страхувальники мають право оскаржувати у встановленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду України і дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду; захищати свої права і законі інтереси, а також права і законі інтереси застрахованих осіб, в тому числі в суді ( пункт 3, 4 частини статті 17 Закону №1058).
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 1 пункту 12 статті 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно з пунктом 2 статті 106 Закону України 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмки).
Як вбачається з матеріалів справи за Кооперативом «Монолит» значиться заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 102,20 грн., про що свідчать акт звірки сум залишків станом на 01.01.2005 між Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим та відповідачем № 495 від 20.01.2005 та розрахунок суми позовних вимог позивача.
На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 за несплату (неперерахування) страхувальником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, рішенням Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим № 746 від 30.11.2004 застосовано до відповідача фінансову санкцію у розмірі 6,54 грн. та нараховано пеню у розмірі 2,69 грн., на загальну суму 9,23 грн.
Вказане рішення Управління Пенсійного фонду відповідачем не оскаржено, не скасовано та не визнано нечинним у встановленому законом порядку, добровільно суму заборгованості відповідачем не сплачено.
Таким чином, станом на 21.09.2006 загальна суму заборгованості відповідач перед Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим складає 111,43 грн.
Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права при повідомленні відповідача про дату та місце розгляду справи, оскільки згідно з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2006 сторони сповіщені про відкладення слухання справи на 23.11.2006. Копії ухвали надіслані сторонам рекомендованою кореспонденцією 14.11.2006.
Крім того, відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Безумовної підстави для скасування рішення суду при неприбутті в судове засідання однієї з сторін Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Оскільки справу по суті судом першої інстанції вирішено правильно, постанова суду зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга залишається без задоволення з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Кооперативу "Монолит" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2006 у справі № 2-4/16929-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскарженою в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
О.Л. Котлярова