Постанова
Іменем України
22 березня 2007 року
Справа № 2-30/15949-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Латиніна О.А.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представника заявника: не з'явився;
представника ДВС: не з'явився;
від стягувача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 27.11.2006 у справі №2-30/15949-2006
за заявою державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (Московське шосе, 9 км,Аграрне, м. Сімферополь,95492)
до Державної виконавчої служби у Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Чернишевського, 2,Сімферополь,95051)
стягувач Закрите акціонерне товариство "Бурлюк" (вул. Виноградна, 3,Каштани, Бахчисарайський р-н,98413)
скарга на дії ДВС
Заявник, державне підприємство “Сімферопольський виноробний завод», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Залізничному районі в м. Сімферополі під час виконання ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-14/10570-2004 та зобов'язання закрити виконавче провадження на підставі пункту 8 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження».
В процесі розгляду справи, заявою від 03.10.2006 № 471 заявник уточнив свої вимоги та просив суд визнати дії ДВС в Залізничному районі м. Сімферополя неправомірними та зобов'язати закрити виконавче провадження.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2006 року у справі № 2-30/15949-2006 (суддя Ловягіна Ю.Ю.) відмовлено у задоволенні скарги державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на дії Державної виконавчої служби у Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, державне підприємство "Сімферопольський виноробний завод" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженнями заявника, платіжним дорученням № 717 від 25.09.2006 на рахунок стягувача -закритого акціонерного товариства "Бурлюк", ним перерахована сума заборгованості у розмірі 194575,60 грн., про що була повідомлена Державна виконавча служба у Залізничному районі м. Сімферополя з вимогою закрити виконавче провадження. Однак, державний виконавець необґрунтовано, на думку заявника, відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.
У зв'язку з відрядженням судді Котлярової О.Л., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.03.2007, здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Лисенко В.А.
У судовому засіданні 14.03.2007 представник заявника підтримав свої вимоги.
У судове засідання 22.03.2007 учасники судового процесу не з'явились, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність учасників судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2004 у справі № 2-14/10570-2004 за позовом закритого акціонерного товариства "Бурлюк" до державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" про стягнення 76897,36 грн., затверджено мирову угоду, укладену між ЗАТ “Бурлюк» та ДП “Сімферопольський виноробний завод».
Згідно з пунктом 1 мирової угоди, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу заборгованість в сумі 525321,70 грн. не пізніше 21.10.2004 згідно з графіком. При порушенні строків оплати і/або оплати в меншому розмірі у порівнянні з умовами, викладеними в п. 1 мирової угоди, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу суму, зазначену у позовній заяві у повному обсязі наступним чином: додатково до суми, визначеної у п. 1, відповідач сплачує позивачу 244575,66 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання не пізніше 31.10.2004.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням державним підприємством “Сімферопольський виноробний завод» умов мирової угоди, постановою від 24.12.2004 Державної виконавчої служби в Залізничному районі м. Сімферополя було відкрито виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2004 у справі № 2-14/10570-2004 (а.с. 12).
Платіжним дорученням № 717 від 25.09.2006 (а.с. 17) заявник оплатив решту штрафних санкцій, які був зобов'язаний перерахувати на підставі пункту 3 мирової угоди та листом від 27.09.2006 № 462 сповістив Державну виконавчу службу про повне виконання своїх зобов'язань перед стягувачем (а.с. 13). Крім того, зазначеним листом заявник просив закрити виконавче провадження на підставі пункту 8 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження».
Проте, листом від 27.09.2006 № 01 -19/4869 Державна виконавча служба у Залізничному районі м. Сімферополя у задоволенні заяви про закриття виконавчого провадження відмовила з підстав направлення запиту щодо підтвердження одержання грошових коштів кредитором. (а.с. 14).
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в ухвалі суду першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з положеннями статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до пункту 8 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження» від 21.07.1999 № 606, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Представником стягувача суду першої інстанції був наданий меморіальний ордер № 717 від 25.09.2006 на суму 194575,60 грн. (а.с. 36) з поміткою ЗАТ “Агробанк» про те, що грошові кошти зараховані на рахунок 3720 “Кредитні суми до з'ясування» у зв'язку з допущеною заявником помилкою в номері розрахункового рахунку та неможливістю встановити одержувача коштів.
В порядку та на підставі статті 38 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом 23.10.2006 та 13.11.2006 були направлені запити до КРУ “Приватбанк» (банк платника) та ЗАТ “Агробанк» (банк одержувача) про рух грошових коштів заявника.
Листами № 05/2773 від 13.11.2006 (а.с. 50), № 05/2883 від 22.11.2006 (а.с. 74), листами № 1211.4/01-7617 від 16.11.2006 (а.с. 52 -73), листом № БТ -29 від 24.11.2006 (а.с. 76 -97) ЗАТ “Агробанк», КРУ “Приватбанк» повідомили про те, що на підставі п. 2.32 Глави 2 Інструкції «Про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 28.09.2006 грошові кошти у розмірі 194575,60 грн. були повернуті відправнику коштів -державному підприємству “Сімферопольський виноробний завод» (ЄДРПОУ 05414657) на поточний рахунок № 26002258570001, меморіальним ордером № 3192629 від 28.09.2006.
Отже, належних доказів того, що ухвала господарського суду від 27.09.2004 у справі № 2-14/10570-2004 фактично та повно виконана, заявником ні суду першої ні апеляційної інстанцій не надано.
Посилання державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на те, що діями Державної виконавчої служби в Залізничному районі м. Сімферополя порушено норми чинного законодавства є безпідставними та надуманими, оскільки у повній мірі спростовуються матеріалами справи.
У порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апелянт не надав жодного доказу в обґрунтування своїх доводів відносно неправильності висновків, викладених в ухвалі суду.
За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального права, постановлена відповідно до вимог процесуального закону, а отже, підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2006 року у справі № 2-30/15949-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді О.А.Латинін
В.А. Лисенко