Ухвала
Іменем України
22.03.2007
Справа № 2-13/7171-2005
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Окул Наталя Леонідівна, довіреність № 1683 від 15.12.06
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 04.07.2005 по справі № 2-13/7171-2005
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим (вул. Павленка, 20, місто Сімферополь, 95006)
до Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції (вул. Радянська, 17, місто Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)
про стягнення 71865,00 грн
01.04.2005 Держінспекція з контролю за цінами в АР Крим звернулась до суду з позовом про стягнення з Бахчисарайської районної СЕС 71865 грн на підставі положення статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 № 507- «суми необґрунтовано отриманої виручки та штраф списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду».
Заявою № 1211 від 06.05.2005 позивач уточнив позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України і просить стягнути економічних санкцій - 17176 грн, штрафних санкцій - 34352 грн, що разом складає 51528 грн. Позивач виходив з того, що на підставі статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані не пізніш як через один рік з дня порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому нарахувати санкції та штраф потрібно за березень-серпень 2004 року (а. с. 84-85).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2005 у справі № 2-13/7171-2005 позов Державної інспекції по контролю за цінами в Автономній Республіці Крим задоволено частково.
Стягнуто з Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції на користь позивача 17 176,00 грн економічних та 34 352,00 грн штрафних санкцій, 512,28 грн. держмита на користь державного бюджету, а також на користь ДП «Судовий інформаційний центр» 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено (а.с. 110-113).
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що роз'яснення Державної податкової адміністрації № 8101/5/15-2416 від 15.09.2003 стосовно необхідності нарахування податку на додатну вартість до затверджених тарифів на послуги державної СЕС не можна вважати правомірними, оскільки питання визначення структури ціни/тарифу не входить до компетенції податкового органу. У зв'язку з цим, господарський суд АР Крим прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим та керувався нормою статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення", відповідно до якої встановлена перевіркою сума необґрунтовано одержаної виручки вилучається до державного бюджету.
Не погодившись з рішенням суду, Бахчисарайська районна СЕС звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального права, у позові Державній інспекції по контролю за цінами в АР Крим відмовити (а.с. 116-119).
Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача полягають у тому, що у постанові Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 року № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, які виконуються і надаються установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" не вказано вид затверджених тарифів, відсутня інформація про склад ціни, а також немає відомостей про наявність податку на додану вартість у складі ціни, у зв'язку з чим, відповідач вважає правомірним нарахування податку на додану вартість до затверджених тарифів на послуги державної СЕС.
05.08.2005 відкрито апеляційне провадження (а.с. 115).
За клопотанням відповідача, погодженого з позивачем, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду апеляційної скарги (а.с. 130-131).
Розпорядженням в.о. голови суду від 15.09.2005, суддю Лисенко В.А., у зв'язку з її зайнятістю, замінено на суддю Заплаву Л.М.
27.10.2005 провадження зупинено до вирішення по суті іншої пов'язаної справи про визнання недійсним рішення Держінспекції з контролю за цінами в АР Крим № 18 від 04.02.2005. Постановою господарського суду АР Крим від 19.09.2006 у позові Бахчисарайській районній СЕС відмовлено, рішення набрало чинності 12.12.2006.
У зв'язку з тим, що відпали підстави з яких було зупинено провадження, а також те, що з 01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 27.02.2007 провадження по справі поновлено за нормами вище зазначеного Кодексу.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 22.03.2007, суддю Котлярову О.Л., у зв'язку з її поважних причин, замінено на суддю Лисенко В.А.
Представник позивача у судовому засіданні 22.03.2007 підтримав позовні вимоги, з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Представник відповідача Молочко Ю.О. була недопущена до участі у судовому процесі у зв'язку з відсутністю довіреності, у суді першої інстанції участі вона не приймала.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 21.03.2007 № 01-1251 залишено судовою колегією без задоволення на підставі частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Повторно переглянувши матеріали справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
27 січня по 31 січня 2005 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим проведена перевірка дотримання Бахчисарайською районною санітарно-епідеміологічною станцією за період з 22.09.2003 по 01.09.2004 вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 № 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів цін) на роботи і послуги, які виконуються і наддаються за установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби», за результатами якої складено акт № 1393 (а.с. 8-11).
Згідно тексту акту, в ході перевірки встановлено порушення зазначеної постанови, а саме необґрунтоване застосування відповідачем додаткової націнки у вигляді податку на додану вартість у розмірі 20 % до тарифів, затверджених вказаною вище Постановою від 27.08.2003 № 1351.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок вживання економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до розрахунку Держінспекції з контролю за цінами в АР Крим необґрунтовано отримана сума Бахчисарайською районною СЕС за період з 22.09.2003 по 01.09.2004 в наслідок такого порушення склала 23955, 16 грн (а.с. 12).
Стаття 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 № 507 передбачає, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Рішення № 18 від 04.02.2005 Держінспекцією з контролю за цінами в АР Крим за порушення державної дисципліни цін застосовано економічні санкцій: стягнуто 23955 грн необґрунтовано отриманої виручки та 47910 грн штрафу, що разом складає 71865 грн (а.с.5). Постановою господарського суду АР Крим від 19.09.2006 у справі № 2-17/11312-2006А у визнанні недійсним рішення № 18 від 04.02.2005 відмовлено.
Рішення № 18 від 04.02.2005, вимога "Про усунення порушення державної дисципліни цін", претензія № 18 від 04.02.2005 одержані відповідачем 18.12.2005 (а.с.7).
Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як зазначалось вище, сума позовних вимог з урахуванням статті 250 Господарського кодексу України була уточнена позивачем.
Виходячи з вище зазначеного, Держінспекцією з контролю за цінами в АР Крим застосовані адміністративно-господарські санкції у межах строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.
З урахуванням вказаного, судова колегія вважає, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 № 1351 затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.
При визначені тарифів враховано витрати на розвиток закладів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби в розмірі 10% та податок на додану вартість -20 % згідно чинного законодавства (а. с. 35-46).
Відповідно до статті 117 Конституції України постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення» передбачає, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до даного Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Відповідно до частина 4 статті 35 Закону України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004 оплата послуг у зазначеній сфері здійснюється за тарифами і прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, збільшення розмірів тарифів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 № 1351, є порушенням державної дисципліни цін відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення».
У зв'язку з зазначеним, апеляційний господарський суд встановив, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, отже підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2005 по справі № 2-13/7171-2005 відсутні.
Керуючись статтями 195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Бахчисарайської районної санітарно-епідеміологічної станції залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2005 у справі № 2-13/7171-2005 залишити без змін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
Л.М. Заплава