Вирок від 14.09.2015 по справі 554/11410/15-к

Справа № 554/11410/15-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 14.09.2015

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі :

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

потерпілого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду в м. Полтава кримінальне провадження № 12015170000000609 по обвинуваченню:

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, позапартійного, не військовозобов'язаного, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , відповідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

01 липня 2015 року приблизно о 01 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_8 , прийшовши до себе додому- в квартиру АДРЕСА_2 , застав у ліжку спальної кімнати свою цивільну дружину ОСОБА_9 (від якої мають 2 спільних малолітніх дітей, одна з яких була поряд) та потерпілого ОСОБА_10 . Після чого, на ґрунті ревнощів та виниклої у зв'язку з цим неприязні, будучи в схвильованому стані, схопив кухонного ножа, яким умисно, з метою позбавлення життя, завдав ОСОБА_10 один удар в область спини на рівні нижнього краю лівої лопатки та другий удар в область грудної клітини зліва, внаслідок чого потерпілий помер на місці.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України визнав повністю та детально розповів про обставини вчиненого злочину. При цьому зазначив, що із ОСОБА_9 проживають спільно в цивільному шлюбі вже шість років, мають двох спільних малолітніх дітей, які знаходяться на його утриманні. 30.06.2015 року він повів свою дитину до лікарні, де вона була госпіталізована. По дорозі побачив свою співмешканку ОСОБА_9 із ОСОБА_10 і групою невідомих людей та попросив їх не йти до нього додому. Повернувшись приблизно о 1 годині ночі у свою квартиру, він почув зі спальної кімнати чоловічий голос, тоді як в кімнаті мала бути лише його дружина із дитиною. Він злякався та, взявши кухонного ножа, зайшов до цієї кімнати і увімкнув світло. На дивані побачив ОСОБА_10 , який роздягнений лежав на його дружині. Ці обставини викликали у нього ревнощі та хвилювання, через що він вдарив ОСОБА_10 ножем в спину та в груди і пішов звідти. Йдучи по вулиці, звернув увагу, що тримає в руці руків'я вказаного кухонного ножа. Вранці його затримали працівники міліції, яким він зізнався у вчиненому та щиро в цьому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що загиблий ОСОБА_10 є його сином, якого характеризує позитивно, як працьовиту, спокійну, гарну людину. Однак вказав, що той іноді він зловживав спиртним, в основному, коли приїздив із заробітків. Причини його перебування в квартирі обвинуваченого йому не відомі, як не відомі і обставини його смерті. Коли його викликали на місце пригоди, він побачив сина лежачим на спині на дивані з голим торсом, при цьому він був у штанях. У цей час там вже працювала міліція. Настоював на найсуворішому покаранні обвинуваченого.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_8 , захисник та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 колегія суддів кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України, оскільки він скоїв умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи обвинуваченому покарання, колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до особливо тяжких, внаслідок якого загинув потерпілий. Судом також враховується віктимна поведінка самого потерпілого, що передувала вчиненню злочину, зокрема те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, допустив перебування в ліжку із співмешканкою обвинуваченого у квартирі останнього, що безпосередньо викликало в обвинуваченого стан хвилювання та ревнощі.

Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який відповідно ст.89 КК України не судимий, на обліках в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, офіційно не працює, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується позитивно, психічно здоровий та міг давати раду своїм діям і керувати ними у період вчинення інкримінованого діяння і в даний час.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом визнаються: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, вчинення злочину внаслідок збігу сімейних обставин, зокрема подружньої зради.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Ці обставини дають колегії суддів підстави вважати, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, може бути лише призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.115 КК України. При цьому обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та відповідно підстав для застосування положень ст.69 КК України колегія суддів не знаходить.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення із обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню повністю, оскільки визнаний самим обвинуваченим та підтверджується матеріалами справи.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст.100 КПК України.

Судові витрати у справі за проведення судових експертиз підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

З метою забезпечення виконання вироку до вступу його в законну силу та уникнення ризиків уникнення від суду, запобіжний захід обвинуваченому слід залишити тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів,

засудила:

ОСОБА_8 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з 01 липня 2015 року, зарахувавши в нього час перебування обвинуваченого під вартою у зв'язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даній справі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_7 40 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 491 грн. 04 коп.

Речові докази: мобільний телефон Нокіа, належний ОСОБА_10 - залишити потерпілому ОСОБА_7 , інші речові докази, відповідно постанови про визнання речовими доказами від 20.07.2015 року - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_1

Попередній документ
50337698
Наступний документ
50337700
Інформація про рішення:
№ рішення: 50337699
№ справи: 554/11410/15-к
Дата рішення: 14.09.2015
Дата публікації: 17.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство