Іменем України
"13" жовтня 2009 р.
справа № 5020-9/315
За позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя (99014, м.Севастополь, вул. Корчагіна, буд. 16) в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, буд. 2)
до Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99006, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 29)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд.3)
про стягнення 427352,73 грн.,
суддя Рибіна С.А.
Представники сторін:
Прокурора - Шульга Антон Миколайович, посвідчення №574 від 18.11.2008;
Позивача (КП „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради) -Іванов Павло Павлович, довіреність №1547 від 09.01.2009, Чепленко Валерія Сергіївна, довіреність №1673 від 05.05.2009;
Відповідача -Єфремова Лариса Олексіївна, довіреність №11074/159 від 03.07.2008;
Третьої особи - не з'явився.
Суть спору: Прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі - КП „Севтеплоенерго” СМР) до Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (далі -ВАТ „Мусон”), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Севастопольської міської державної адміністрації, про стягнення заборгованості за теплову енергію та нарахування штрафних санкцій в розмірі 427352,73 грн. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №1157/У від 15.02.2007.
КП „Севтеплоенерго” СМР неодноразово змінював розмір заявлених до стягнення заборгованості, остаточно просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 7667,26 грн., з яких: пеня -5384,65 грн., інфляційне відшкодування -1619,34 грн., 3% річних -663,27 грн. (т.2 а.с.41-42, т.2 а.с.9).
Третя особа (Севастопольська міська Рада) явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, подавши клопотання про розгляд справи у відсутності його представника (т.1 а.с.38).
Прокурор та представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) на задоволенні позовних вимог наполягають.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, просить провадження у справі припинити, свої заперечення обґрунтовує тим, що заборгованість погашена в повному обсязі шляхом взаємозаліку. Доводи викладені у відзивах (т.1 а.с.43-45, т.1 а.с.118-119, т.2 а.с.15-16, т.2 а.с.48-49).
За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд
15.02.2007 між КП „Севтеплоенерго” СМР (продавець) та ВАТ „Мусон” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №1157/У (далі -Договір) (т.1 а.с.8-13).
Згідно пункту 14 протоколу розбіжностей (т.1 а.с.15-17) та угоди про врегулюванню переддоговірного спору (т.1 а.с.21-22) до пункту 10.1 Договору він вступає в силу з 01.10.2007 по 31.12.2009.
Розділом 1 Договору встановлено, що продавець зобов'язується надати покупцю теплову енергію до межі балансової і експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.
Розділом 2 Договору встановлені тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ), а саме: централізоване опалення для населення в опалювальний сезон складає 6,93 грн/м2, для підприємств, організацій, установ - 157,83 грн/Гкал, вентиляція та гаряче водопостачання для підприємств, організацій, установ -157,83 грн/Гкал.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).
Згідно пункту 4 протоколу розбіжностей (т.1 а.с.15-17) та угоди про врегулюванню переддоговірного спору (т.1 а.с.21-22) до пункту 4 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифам, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок на оплату отриманої теплової енергії виставляється продавцем на адресу покупця в строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.
Як свідчать матеріали справи, позивачем протягом грудня 2008 року -березня 2009 року було здійснено постачання теплової енергії відповідачеві та виставлені рахунки-фактури за отриману теплову енергію №1157/У від 19.12.2008, 19.01.2009, 19.02.2009, 19.03.2009 (т.1 а.с.23-26).
Зобов'язання з постачання теплової енергії за Договором позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак відповідач не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим за період з грудня 2008 року по березень 2009 року у нього утворилась заборгованість.
Викладене стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію та нарахованих на неї штрафних санкцій.
При розгляді справи по суті прокурор та позивач, враховуючи, що на момент звернення до суду строк виконання зобов'язання за березень 2009 року ще не наступив, періодом за який стягується заборгованість, визначили грудень 2008 року -лютий 2009 року. Крім того, у зв'язку із погашенням основного боргу протягом розгляду справи по суті, прокурор та позивач просять стягнути тільки штрафні санкції.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Згідно пункту 1.2 статуту Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, його засновником є територіальна громада міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, яка є органом місцевого самоврядування.
Таким чином, звернення прокурора в інтересах Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради є правомірними.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що
- рахунок за грудень 2008 року від 19.12.2008 був погашений 30.01.2009 шляхом взаємозаліку;
- рахунок за січень 2009 року від 19.01.2009 був погашений шляхом взаємозаліків 30.01.2009, 17.02.2009 та 14.04.2009,
- рахунок за лютий 2009 року від 19.02.2009 був погашений шляхом оплати грошових коштів 26.02.2009, 10.03.2009, 06.05.2009 та шляхом взаємозаліків 14.04.2009 та 24.06.2009.
Таким чином, заборгованість по сплаті теплової енергії на момент винесення рішення відсутня.
Позивач просить стягнути з відповідача 7667,26 грн., з яких: пеня -5384,65 грн., інфляційне відшкодування -1619,34 грн., 3% річних -663,27 грн.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктами 4.5 та 6.1.2 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати відповідачем за теплову енергію з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5384,65 грн. Розрахунок пені перевірений судом та визнаний обґрунтованим, а сума пені такою, що підлягає стягненню.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Так, на суму простроченої заборгованості позивачем нараховані 3 % річних у сумі 663,27 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 1619,34 грн.
Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що розрахунок інфляційного відшкодування та 3% річних здійснений у відповідності з нормами чинного законодавства, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню.
Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача, що санкції не підлягають нарахуванню в зв'язку із виконанням зобов'язання на момент звернення позивача до суду з тих підстав, що заявлені до стягнення пеня, інфляційне відшкодування та 3% річних є відповідальністю сторони за порушення зобов'язання за Договором, яка встановлена Договором та Цивільним кодексом України, та чинним законодавством непередбачено звільнення від стягнення цих видів відповідальності у випадку погашення простроченої заборгованості.
Застосування статті 551 Цивільного кодексу України на вимогу відповідача суд вважає недоцільним в зв'язку з тим, що заявлений розмір неустойки, інфляційного відшкодування та 3% річних розрахований у відповідності з чинним законодавством та не є надмірним. Інші обставини, які мають істотне значення та можуть спричинити зменшення заявлених сум, судом не встановлені.
На підставі викладеного суд визнає вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99006, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 29, ідентифікаційний код 14314707, п/р 260013011382 в УСБ, МФО 324195) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26030945206831 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) 7667,26 грн., з яких: пеня -5384,65 грн., інфляційне відшкодування -1619,34 грн., 3% річних -663,27 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99006, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 29, ідентифікаційний код 14314707, п/р 260013011382 в УСБ, МФО 324195) в доход Державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99006, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 29, ідентифікаційний код 14314707, п/р 260013011382 в УСБ, МФО 324195) в доход Державного бюджету (р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 14.10.2009
Розсилка:
1. Прокурор міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)
2. Прокурор Гагарінського району міста Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, буд. 16)
3. КП „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, буд. 2)
4. ВАТ „Мусон” (99006, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 29)
5. Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3)
6. До справи