15.10.2009 Справа № 10/194
За позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м. Івано-Франківськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОКП „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород
про стягнення суми 95554,26 грн. вартості безпідставно отриманих послуг по транспортуванню природного газу
Суддя В.С. Русняк
Представники:
Від позивача - Яцишин І.В. - юрисконсульт, довіреність №06-317/юр від 12.01.09;
- Шкурко Р.В. - юрисконсульт, довіреність №01/243 від 26.05.09;
Від відповідача - Феделеш М.М. - начальник юридичного відділу, довіреність №07/1112 від 22.05.09;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Дочірньою компанією „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м. Івано-Франківськ заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОКП „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород про стягнення суми 95554,26 грн. вартості безпідставно отриманих послуг по транспортуванню природного газу
Позов мотивує тим, що відповідно до договорів №180-ЗАК від 01.01.01, №58-ЗАК від 02.01.02, укладених між УМГ „Прикарпаттарнсгаз” та ОДП „Закарпаттеплокомуненерго”, УМГ „Прикарпаттарнсгаз” зобов'язалось транспортувати по магістральних газопроводах до газорозподільчих станцій (ГРС) та передати ВАТ „Закарпатгаз” в загальному потоці природний газ в обсягах, заявлених ОДП „Закарпаттеплокомуненерго” (по Свалявській, Берегівській, Міжгірській дільницях).
ОДП „Закарпаттятеплокомуненерго”, в свою чергу, зобов'язалось прийняти природний газ від ВАТ „Закарпатгаз” та оплатити вартість наданих послуг по транспортуванню газу.
Позивач зазначає, що відповідно до умов вищевказаних договорів за період з листопада 2000 р. по грудень 2002 р. УМГ „Прикарпаттарнсгаз” протранспортовано магістральними газопроводами природний газ в об'ємі 13603,479 тис. м. куб. газу на загальну суму 274246,13 грн. і передано його в мережі ВАТ „Закарпатгаз” для Замовника, що підтверджено актами прийому-передачі природного газу по ГРС, актами-реєстрами і додатками до них з розбивкою по споживачах ВАТ „Закарпатгаз”, які підписані представниками ВАТ „Закарпатгаз” та філії УМГ „Прикарпаттарнсгаз” та скріплені відповідними печатками.
Вказує, що за обліком, який вівся на ВАТ „Закарпатгаз”, споживачем ОДП „Закарпаттеплокомуненерго” здійснено часткові розрахунки за транспортування газу, залишок заборгованості складає 95554,26 грн., що складає вартість послуг з транспортування газу в обсязі 4739,797 тис. м. куб.
Позивач посилається на ті обставини, що за результатами розгляду господарським судом Закарпатської області справи №6/66-10-16-К за позовом ДК „Укртрансгаз” в особі філії УМГ „Прикарпаттарнсгаз” до ОДП „Закарпаттеплокомуненерго” про стягнення 117119,98 грн. боргу за транспортування природного газу, було винесено рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки заборгованість, що стосується періоду 2001 р. -грудень 2002р., виникла через розбіжності у визначенні обсягів протранспортованого газу, які пов'язані із неправомірним застосуванням ВАТ „Закарпатгаз” обліку газу за потужністю газоспоживаючого обладнання та кількістю годин роботи.
Позивач стверджує, що згідно з підписаним із ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” актом про розрахунки за послуги з транспортування газу за період з 01.11.2000 р. по 31.12.2002 р., різниця в обсягах транспортованого газу складала 4739,797 тис. м. куб., що у вартісному еквіваленті становить 95554,26 грн.
За твердженням позивача послуги з транспортування природного газу магістральним газопроводом на суму 95554,26 грн. безпідставно спожито або використано на власні потреби відповідачем ВАТ „Закарпатгаз”, а отже на підставі ч. 1 ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість безпідставно отриманих послуг. Позивач при цьому визначає строк виконання відповідачем такого зобов'язання у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Представниками позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Наполягають на її задоволенні, посилаючись на додані документальні докази.
Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов №07/1926 від 16.09.09, до якого подано доповнення до відзиву №07/2077 від 15.10.09 проти позовних вимог повністю заперечив, посилаючись на ті підстави, що предметом заявлених позовних вимог є вартість послуг з транспортування природного газу нарахованого ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання в порядку п. 2.10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві, затверджених наказом Державного комітету України по нафті та газу №355 від 01.11.1994 р., тобто по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання, через відсутність комерційних приладів обліку газу точності не гірше 1.0. У відповідності до укладених договорів між сторонами про надання послуг по транспортуванню природного газу, ВАТ „Закарпатгаз”, у разі відсутності або несправності одного з контрольно-вимірювальних приладів обліку належного класу точності, виконавець (ВАТ „Закарпатгаз”) має право на визначення кількості газу згідно з п. 2.9 Правил подачі газу по проектній номінальній потужності неопломбованого газового обладнання і кількості годин його роботи.
Відповідач стверджує про сплив позовної давності стосовно вимог про стягнення суми позову та посилається при цьому на положення ст.ст. 256, 267 Цивільного кодексу України. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
Між ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” (позивач у справі) і Обласним державним підприємством „Закарпаттеплокомуненерго", правонаступником якого є ОКП „Закарпаттеплокомуненерго" (третя особа у справі, замовник за договором), укладено договори на транспортування природного газу №180-ЗАК від 01.01.2001 року та №58-ЗАК від 02.01.2002 року, за умовами яких позивач зобов'язувався надавати послуги замовнику по транспортуванню природного газу, а останній оплатити їх об'єми, які встановлені в п. 2.1 договорів.
Згідно з умовами зазначених договорів „Трансгаз” зобов'язався транспортувати газ Замовника по магістральних газопроводах до газорозподільчої станції, передати „Облгазу” газ на ГРС у загальному потоці в обумовлених обсягах.
Умовами договорів про порядок обліку природного газу передбачено, що фактична кількість поданого газу Замовнику визначається по показниках контрольно-вимірювальних комерційних приладів, встановлених у Замовника. Показники цих приладів є обов'язковими як для „Трансгазу” та „Облгазу” так і для Замовника і є відправними для складання актів прийому-передачі газу. Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Замовником на підставі актів прийому-передачі газу та відповідного тарифу.
Вказані послуги позивачем надавались на виконання постанов Кабінету міністрів України №1800 від 11.12.2000 р. та №1729 від 27.12.2001 р. „Про порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом”, відповідно до яких Газотранспортні організації - ДК „Укртрансгаз” в особі філій, та газорозподільні підприємства ВАТ „Закарпатгаз” забезпечують транспортування природного газу та відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу до 5 числа місяця, що настає за звітним підписують акти приймання-передачі природного газу, що пройшов через газорозподільні станції і разом із споживачами та постачальником складають акти про обсяги використаного газу за місяць, які є підставою для остаточних розрахунків споживачів за використаний газ і надані послуги з його транспортування.
На виконання умов вказаних Договорів УМГ „Прикарпаттрансгаз” (позивач) протранспортувало для потреб ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” (третя особа) та передало ВАТ „Закарпатгаз” (відповідач) на ГРС в загальному потоці природний газ в обсязі 13603,479 тис. куб. м. за період з листопада 2000 по грудень 2002 років, що підтверджується матеріалами справи - актами-реєстрами та додатками до них з розбивкою по споживачах Закарпатської області ВАТ „Закарпатгаз”, які підписані представниками ВАТ „Закарпатгаз” та філії УМГ „Прикарпаттарнсгаз” та скріплені відповідними печатками, податковими накладними, видані позивачем третій особі на природний газ у спірний період, актами прийому-передачі газу, зведеними відомостями споживання природного газу промисловими підприємствами і бюджетними організаціями.
Фактична кількість отриманого природного газу ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” у спірному періоді визначена його контрольно-вимірювальними приладами, становила 8863,682 тис. м. куб.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що різниця в обліку спожитого газу виникла у зв'язку з використанням ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” приладів обліку газу класу точності гіршому, ніж 1,0 всупереч п. 2.10 Правил подачі та використання природного газу у народному господарстві України, у зв'язку з чим він здійснив донарахування по потужності неопломбованого газоспоживаючого обладнання підприємством теплокомуненерго, оскільки рішенням суду у справі №10/104 за позовом ВАТ „Закарпатгаз” до ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” про стягнення боргу за спожитий газ та транспортування природного газу, застосований ВАТ „Закарпатгаз” спосіб визначення кількості поставленого „Закарпаттеплокомуненерго” природного газу, виходячи з потужності газоспоживаючого обладнання та кількості годин його роботи, визнано необґрунтованим, таким, що суперечить договірним умовам, вимогам Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову під час вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З наведеного випливає, що ВАТ „Закарпатгаз” для потреб ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” у період з листопада 2000 р. по грудень 2002 р. отримав на ГРС від УМГ„Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” в загальному потоці природний газ в обсязі 13603,479 тис. м. куб., але фактично передав ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” 8863,682 тис. м. куб. Різниця складає 4739,797 тис. м. куб. вартістю 95554,26 грн.
Відповідач не довів належними доказами, що спірна кількість газу передана ОКП „Закарпаттеплокомуненерго” чи іншим споживачам.
Суд не погоджується із доводами відповідача про пропуск позивачем при звернення з даним позовом загальної позовної давності, врегульованої ст. 257 Цивільного кодексу України. При цьому, суд виходить з того, що позивач про порушення свого права дізнався з дня винесення рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2005 р. по справі №6/6-10-16-К (набрало законної сили 14.10.05), яким відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОДП „Закарпаттеплокомуненерго” на користь ДК „Укртрансгаз” в особі УМГ „Прикарпаттрансгаз” 11711298 грн. боргу за послуги з транспортування природного газу (в т.ч. газу у обсязі, що є спірним по даній справі). Отже, виходячи з регламентації норм п. 6 „Прикінцевих та перехідних положень” ст. 257, п. 1 ст. 261, ст. 267 Цивільного кодексу України, суд констатує, що в даному випадку позов подано без пропуску позовної давності.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Вона зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Ця норма застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.
Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість. УМГ „Прикарпаттрансгаз” здійснює господарську діяльність з надання послуг по транспортуванню природного газу. Оплата за транспортування газу здійснюється пропорційно обсягу протранспортованого газу за тарифною ставкою, встановленою НКРЕ. Вартість послуг з транспортування природного газу, прийнятого відповідачем і не переданого споживачу становить 95554,26грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем належним чином не спростовано доводів позивача щодо відсутності підстав для неоплати отриманих послуг за транспортування природного газу.
Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код 05448610) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі Філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз” (м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 48, код 00153133) 95554,26 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні двадцять шість копійок) грн. вартості наданих послуг по транспортуванню природного газу, а також 955,54 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять гривень) грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя В.С. Русняк