у м. Феодосії
08 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: Полянської В.О., Авраміді Т.С. ,
при секретарі Брежнєвій O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до судді Феодосійського міського суду АР Крим - Кисельової О.М. про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на заочне рішення Кіровського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року -
У листопаді 2007 року ОСОБА_1звернулася в суд із позовом до судді Феодосійського міського суду АР Крим - Кисельової О.М про відшкодування моральної шкоди. В позові зазначила, що 13 червня 2005 року вона звернулася до Феодосійського міського суду АРК з позовом про визнання права власності на прибудову літ."3" до квартири АДРЕСА_1 переобладнану з дерев'яного сараю. 17 листопада 2005 року суддя Феодосійського міського суду Кисельова О.М. розглянула цей позов, незважаючи на те, що повинна була одразу відмовити в його прийнятті відповідно до ст. 376 ЦК України, тому що їй не була виділена земельна ділянка під реконструйовану прибудову.
Посилаючись на те, що зазначеними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода, на підставі ст. ст. 16, 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України просила суд дати правову оцінку діям судді та у відшкодування моральної шкоди стягнути на її користь з Кисельової О.М. компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Заочним рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року у задоволенні позову по справі за позовом ОСОБА_1відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та Конституції України, ставить питання про скасування рішення суду, з ухваленням нового - про задоволення позову.
В якості доводів апеляційної скарги апелянт посилається на недотримання судом конституційних норм, які гарантують судовий захист та відшкодування державою шкоди, завданої незаконними діями суду, а також порушення низки норм, які передбачають можливість стягнення шкоди внаслідок порушення особистих немайнових прав.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа № 22-ц 1282- ф/2008 Головуючий в першій інстанції
суддя Бердієва Б.А. суддя-доповідач Притуленко О. В.
-2-
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
За змістом ст. 56 Конституції України кожний має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Однією із норм, в якій реалізуються положення ст. 56 Конституції України є ст. 1176 ЦК України. Акти правоохоронних органів та суду, незаконність яких може призвести до виникнення деліктного зобов'язання, визначені у вказаний нормі права.
За змістом ч.5 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення у цивільній справі, відшкодовується в разі встановлення в діях судді, які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Частиною 6 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. За вказаною нормою Закону відшкодовується шкода, завдана незаконними діями суду та правоохоронних органів, які не увійшли в перелік незаконних дій, визначених у ч.1 ст. 1176 ЦК (незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт).
Як вбачається зі змісту позову, вимоги позивачки випливають не з підстав, вказаних у зазначеній нормі Закону, тому у суду не було підстав для застосування ч.б ст. 1176 ЦК України.
Не наведено позивачкою також доказів наявності підстав для стягнення з судді Кисельової О.М. моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції., оскільки за загальним правилом зобов'язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає з вини відповідача та лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). Матеріалами справи вина судді Кисельової О.М. та факт спричинення нею позивачці моральної шкоди не підтверджується.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Заочне рішення Кіровського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року
залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення,
однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.