Справа № 2а/1570/7060/2011
28 листопада 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання - Легенченко О.А.,
за участю
представника позивача -ОСОБА_1, за довіреністю
представника відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПАРФЮМ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002002350 від 19.08.2011 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПАРФЮМ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002002350 від 19.08.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки № 3628/23-513/32416789 від 09.06.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «АЛЬФА ПАРФЮМ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від ПП «Косметорг», яке мало правові відносини з платником податків за період діяльності з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року», відповідачем було винесено податкове повідомлення -рішення №0002002350 від 19.08.2011 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 62 830, 24 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн.
Позивач не згоден з актом перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки, на думку позивача, відповідач протиправно прийшов до висновку щодо порушення ним вимог ст. 198 Податкового кодексу України при включенні у податковий кредит ПДВ за лютий 2011 року сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП «Косметорг»за умовами договору № АП07/01 від 02.02.2011 року, достовірність яких не спростовувалась відповідачем в акті перевірки, лише опираючись на інформацію, отриману з іншого акту перевірки.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав вказаний позов необґрунтованим, а вимоги безпідставними, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях (а.с.60-63) та просив відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПАРФЮМ»зареєстроване як юридична особа з 05 травня 2004 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8). Основним видом діяльності товариства за КВЕД є оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами, що підтверджено довідкою АА № 494338 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 9).
Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.05.2011 року № 1586, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_3 була проведена невиїзна перевірка ТОВ «АЛЬФА ПАРФЮМ»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Косметорг». Повідомлення про початок перевірки та копія наказу органу ДПС були отримані позивачем 02.06.2011 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. За результатами вказаної перевірки старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_3 був складений та підписаний акт № 3628/23-513/32416789 від 09.06.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «АЛЬФА ПАРФЮМ»щодо підтвердження відомостей, отриманих від ПП «Косметорг», яке мало правові відносини з платником податків за період діяльності з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року»(а.с. 11-16).
Відповідно до вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 62 830, 24 грн.
Такий висновок був зроблений перевіряючим, виходячи з того, що у декларації з ПДВ за лютий 2011 року позивач задекларував податкові зобов'язання в сумі 304023 грн. та податковий кредит в розмірі 301309 грн. Одним із основних постачальників позивача у цьому періоді був ПП «Косметорг», обсяг продажу на адресу позивача складав на суму ПДВ -62830, 24 грн. Між тим, перевіркою ПП «Косметорг»ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено відсутність поставок ПП «Косметорг», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків господарської операції, порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Косметорг»з постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України, та зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу ПП «Косметорг»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».
Враховуючи наведене, перевіряючим встановлено факт безпідставного віднесення ТОВ «АЛЬФА ПАРФЮМ»до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2011 року суми ПДВ в розмірі 62 830, 24 грн., по якій відсутнє документальне підтвердження у вигляді податкових накладних на придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, які включено постачальником до складу податкових зобов'язань відповідного періоду та нікчемність правочинів.
Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 3628/23-513/32416789 від 09.06.2011 року відповідачем було винесено відносно позивача податкове повідомлення -рішення форми «Р»№0002002350 від 19.08.2011 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 62 830, 24 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн. (а.с. 10).
Судом досліджений договір № АП07/01 від 02.02.2010 року (а.с. 17), укладений між ПП «Косметорг»та ТОВ «АЛЬФА ПАРФЮМ», відповідно до якого позивач придбав у ПП «Косметорг»косметичну продукцію, асортимент, кількість та ціна якої зазначена у товарних накладних. Відповідно до п. 3.1. цього договору, здача -прийомка товару по кількості, якості, ціни проводиться по накладним. У вартість товару входить його доставка до місця призначення та перевантаження на транспорт покупця (п. 3.2. договору).
Судом також досліджені видаткові накладні (а.с. 18-29), податкові накладні, видані ПП «Косметорг»(а.с.30-48), декларація з ПДВ за лютий 2011 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, витяги з руху коштів по банківському рахунку позивача.
Одночасно, судом досліджений акт від 27.05.2011 року № 1613/23-50/36850312 ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення перевірки ПП «Косметорг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за лютий 2011 року»(а.с. 64-68), яким зроблений висновок про наявність ознак нікчемності угод, укладених ПП «Косметорг»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», постанова Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1570/6537/2011 від 16.11.2011 року, якою задоволений позов ПП «Косметорг»та визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо проведення перевірки, за наслідками якої був складений акт від 27.05.2011 року № 1613/23-50/36850312, визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо складання вказаного акту, із складання висновків, викладених в цьому акті, а також досліджений акт від 20.04.2011 року № 987/23-0304/37305586 ДПІ у м. Іллічівську «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»з питання правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року»(а.с. 91-99).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або
ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але
не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку
на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені
податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники
податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до
податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень -з 01 січня 2012 року, понад 100 тисяч гривень -з липня 2011 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.
Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.
Відповідачем не враховані податкові накладні, видані ПП «Косметорг», оскільки актом перевірки від 27.05.2011 року № 1613/23-50/36850312 ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення перевірки ПП «Косметорг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за лютий 2011 року»(а.с. 64-68), зроблений висновок про наявність ознак нікчемності угод, укладених ПП «Косметорг»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», тому, на думку відповідача, відсутнє документальне підтвердження у вигляді податкових накладних на суму 62 830, 24 грн.
Дослідивши у сукупності наявні у справі докази, провівши правовий аналіз норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що такий висновок відповідача є помилковим та хибним, виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 розділу І Порядку).
З акту перевірки вбачається, що відповідач при встановленні фактів порушення позивачем податкового законодавства посилається на декларацію з ПДВ, інформацію з наявних в інспекції інформаційних баз та на акт перевірки від 27.05.2011 року № 1613/23-50/36850312 ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення перевірки ПП «Косметорг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»за лютий 2011 року», не беручи до уваги первинну документацію позивача.
В свою чергу, суд критично відноситься до посилання відповідача на дані акту від 27.05.2011 року № 1613/23-50/36850312 ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення перевірки ПП «Косметорг» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД» за лютий 2011 року», яким зроблений висновок про наявність ознак нікчемності угод, укладених ПП «Косметорг»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД», виходячи з наступного.
Відповідно до п. 10 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.
Відповідно до пп. 5.2.3 Наказу від 28 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.
Тобто, зі змісту вищевказаних норм, вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинно зазначатися причини неможливості проведення перевірки.
В даному випадку за результатами перевірки складений акт про неможливість проведення перевірки та зроблений відповідний висновок про те, що угоди між ПП «Косметорг»з ТОВ «ТД Інтермаркет ЛТД»мають ознаки нікчемності по податковому зобов'язанню -62022, 98 грн. та податковому кредиту -62022, 97 грн.
Проаналізувавши приписи норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення перевірок та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом від 28 лютого 2007 року № 110, суд вважає, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, висновки цього акту перевірки не є узгодженими та оскаржуються в судовому порядку, що також виключає можливість врахування цих висновків при проведенні іншої перевірки.
В той час, як вбачається з матеріалів перевірки, контрагент, за спірний період був належним чином зареєстрований як платник ПДВ та надані податкові накладні були належним чином оформлені, також товар був придбаний з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення податкового повідомлення - рішення №0002002350 від 19.08.2011 року про донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 62 830, 24 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн., тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.
З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПАРФЮМ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002002350 від 19.08.2011 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0002002350 від 19.08.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 05 грудня 2011 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко