Справа № 2а/1570/7673/2011
24 листопада 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання - Мануліковій О.О.,
за участю сторін:
від позивача представник - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1288,80 грн., -
До суду з адміністративним позовом звернулося Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1288,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на 26.09.2011 року наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн., яка у добровільному порядку ним не сплачена, що стало підставою звернення позивача до суду з дійсним позовом.
Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи двічі повідомлений належним чином та завчасно, з урахуванням приписів ст. 33 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_2, 18.08.1999 року був зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа - підприємець, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 6), та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси. Відповідно до ст.ст. 14,15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року», та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків.
Судом встановлено, що відповідачем був поданий на адресу позивача річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2010 рік (а.с. 8), відповідно до яких відповідач самостійно визначив суму страхових внесків за рік у розмірі 2296, 80 грн., із них відповідач самостійно оплатив - 1008 грн.
Згідно з даними картки особового рахунку від 20.09.2011 року, за відповідачем наявна заборгованість із сплати страхових внесків у загальному розмірі 1288,80 грн. (а.с.7), яка відповідачем самостійно у встановлені законом строки не сплачена.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до Указу Президента №121/2001 від 01.03.2001 року “Про положення про Пенсійний фонд України”, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно з ст. 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09 липня 2003 року, джерелами формування коштів Пенсійного фонду є страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI (далі -Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 18.08.1999 року був зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа - підприємець, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 6).
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті, страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Частинами 3 та 4 ст. 15 цього Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як встановлено судом, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ у Київському районі м. Одеси та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з 01 січня 2011 року - Закону України “Про збір та облік єдиного на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” є страхувальником та платником страхових внесків.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 08.07.2010р. № 2461-VI, платники спрощеної системи оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Судом встановлено, що мінімальний страховий внесок у кожному місяці становив: липні - вересні 2010 року - 294,82 грн.; жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн.; грудні 2010 року - 306,10 грн.
Крім того, відповідно підпункту 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010року за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, звіт за 2010 рік подається за формою встановленою Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України від 01.04.2011року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повинен сплатити страхові внески за 2010 рік на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 2296,80 грн. (а.с.8).
Судом встановлено, що самостійно розрахована фізичною особою-підприємцем сума страхових внесків за 2010 рік частково сплачена лише у розмірі 1008 грн., про що свідчить картка особового рахунку фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, та відповідно заборгованість, з урахуванням часткової сплати, становить 1288,80 грн. (а.с.7).
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків -недоїмкою.
Частиною 7 пункту 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплаченої суми страхових внесків. Згідно з п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі не сплати страхувальником узгодженої суми недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. 5 пункту 7 Розділу VIII "Заключні та Перехідні положення «Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Абзацом 6 п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону України (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 1288,80 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (65113, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 20990714, р/р 256013013695 в Одеському обласному управлінні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 328845) заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС
України.
Повний текст постанови складений та підписаний 29 листопада 2011 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко