Постанова від 07.09.2015 по справі 813/2963/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року № 813/2963/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування вкладів, відповідач), з наступними позовними вимогами (з врахуванням заяв про зміну позовних вимог та про уточнення позовних вимог від 18.08.2015 року):

-визнати протиправною, незаконною дію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що полягала в ігноруванні заяви ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами від 11.12.2014 року;

-визнати протиправним та незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що кредиторська заборгованість ПАТ "Єврогазбанк" перед ОСОБА_1 є погашеною;

-зобов'язати керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення щодо повернення ОСОБА_1 коштів у найкоротший термін у повному обсязі;

-стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти у розмірі 28642,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що звертався до відповідача у встановлений для цього строк з кредиторською вимогою у формі заяви про повернення відсотків, нарахованих за договором вкладу в сумі 28642,60 грн. Заява була отримана відповідачем, однак, з невідомих причин не розглянута у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" та не передана уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку. У зв'язку з тим, що заява позивача з кредиторськими вимогами від 11.12.2014 року була проігнорована, належним чином не розглянута та у встановлений законом строк не було надано відповіді про результати її розгляду, позивач був позбавлений можливості одержати належні йому кошти. Тому, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог та заяві про уточнення позовних вимог підтримав, подав суду додаткові письмові пояснення від 07.09.2015 року, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, 06.07.2015 року скерував на адресу суду письмові заперечення на позовну заяву за вх. № 21983 та додаткові заперечення від 07.09.2015 року за вх. № 29194, суть яких полягає в наступному. Представник відповідача зазначає, що згідно чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладено обов'язок по відшкодуванню коштів за вкладами фізичних осіб розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Інші відшкодування за рахунок коштів Фонду вкладникам банків не здійснюються. Оскільки позивачем отримана гранична гарантована сума відшкодування в розмірі 200000,00 грн., то відсутні будь-які підстави для стягнення цієї суми з відповідача. Також, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 не дотримано порядку погашення вимог вкладників банку, що перевищують суму граничного гарантованого відшкодування, визначеного ст.ст. 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в зв'язку з чим його вимоги не були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів та такі вимоги вважаються погашеними в силу ст. 49 Закону. Відтак, підсумовуючи вищенаведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.02.2014 року позивачем з ПАТ "Єврогазбанк" було укладено договір банківського вкладу № 332724 на строк 545 дні, до 25.08.2015 року, та відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_1, на який внесено 200000,00 грн.

17.07.2014 року було запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ "Єврогазбанк" та визнано банк неплатоспроможним.

18.11.2014 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було вивішено оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Європейський газовий банк» та про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ "Єврогазбанк" Ковальова В.М. строком на 1 рік з 18.11.2014 року по 17.11.2015 року включно. Крім того, зазначено, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: м. Київ, просп. Московський, 16.

Вказане оголошення було надруковано в газеті «Голос України», № 226, 22.11.2014 року.

11.12.2014 року позивач звернувся з кредиторською вимогою у формі заяви до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Ковальова В.М. Дану заяву позивач скерував на поштову адресу Фонду гарантування, а саме: 01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 33б, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно даного повідомлення, відповідач отримав заяву з кредиторською вимогою ОСОБА_1 15.12.2014 року, тобто у строк, відведений для прийому вимог кредиторів (до 22.12.2014 року).

18.12.2014 року рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 149 та № 150, у зв'язку з виробничою необхідністю відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Ковальова В.М та призначено на цю посаду Оберемка Р.А.

16.02.2015 року на електронну адресу позивача надійшов лист від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з яким заява ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами від 11.12.2014 року була адресована Фонду, тому її не було передано ПАТ «Єврогазбанк».

Крім того, 16.02.2015 року, після неодноразових звернень позивача до Фонду гарантування вкладів, на адресу позивача надійшла відповідь № 213/-20-20 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р.А., в якій було зазначено, що банком не отримано заяви ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами, яка була б подана у встановлений строк до 22.12.2014 року, відтак, грошові вимоги позивача вважаються погашеними відповідно до положень ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна відповідь надійшла на електронну адресу позивача 17.02.2015 року.

Вирішуючи спір в даній адміністративній справі, суд виходив з наступного.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюється Законом України "Про звернення громадян".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ч. 2 ст. 2 Закону України «Про звернення громадян», звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки в даній справі позивач звертався із заявою до Фонду гарантування вкладів не щодо виплати гарантованої суми, розглядаючи спір слід застосовувати положення Закону України «Про звернення громадян».

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ОСОБА_1 заяву з кредиторськими вимогами, адресовану на ім'я уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Ковальова В.М., скерував на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Виходячи із вищенаведеного, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у відповідності до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", зобов'язаний був передати звернення ОСОБА_1 за належністю своєму працівнику, який від імені Фонду та в межах повноважень, виконував дії із ліквідації банку, про що слід було повідомити позивача. Чого, однак, не зробив. В зв'язку з чим ОСОБА_1 пропустив строк звернення для прийому вимог кредиторів.

На думку суду, скерування позивачем звернення не за тією адресою, що належало, при відсутності інших порушень в оформленні заяви, в тому числі в частини адресата та вимог, не може бути підставою для позбавлення ОСОБА_1 права бути включеним до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Єврогазбанк».

Відтак, суд вважає, що позовна вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиконання вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» в частині ненадіслання звернення ОСОБА_1 від 11.12.2014 року за належністю та неповідомлення заявника про розгляд звернення підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що кредиторська заборгованість ПАТ "Єврогазбанку" перед ОСОБА_1 є погашеною, про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо повернення ОСОБА_1 коштів у найкоротший термін у повному обсязі, а також про стягнення з відповідача коштів в сумі 28642,60 грн. (відсотки за депозитним договором, що залишились невідшкодованими), суд зазначає наступне.

Основними завданнями Фонду гарантування, відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед інших, є здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, а також здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим позивачем, 09.12.2014 року Фондом гарантування вкладів через банк-агент ПАТ «Банк Київська Русь» було виплачено ОСОБА_1 200000,00 грн.

Жодних інших виплат вкладникам банків Фондом гарантування вкладів чинним законодавством не передбачено. Відповідач не вправі приймати жодні рішення щодо виплати будь-яких коштів, крім тих, що передбачені ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також, суд вважає зазначити наступне.

Статтею 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Уповноважена особа Фонду зобов'язана у 60-денний строк з дня його призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

З наведених норм Закону випливає, що по-перше, тільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів наділена повноваженнями приймати будь-які рішення щодо відхилення чи акцептування вимог кредиторів, складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, визначати суму заборгованості кожному кредитору та відносити вимоги до певної черги погашення.

Так, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію банку, в силу ст.ст. 35, 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку, тобто є самостійною у відносинах ліквідації банку.

Водночас, жодних вимог до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» позивач не заявляє, не ставить вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» включити його вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів тощо.

По-друге, вимоги. не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними, однак, не в силу рішення Фонду гарантування вкладів чи уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів, а в силу закону.

Звідси, враховуючи все викладене вище, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що кредиторська заборгованість ПАТ "Єврогазбанку" перед ОСОБА_1 є погашеною, про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо повернення ОСОБА_1 коштів у найкоротший термін у повному обсязі, а також про стягнення з відповідача коштів в сумі 28642,60 грн. (відсотки за депозитним договором, що залишились невідшкодованими) слід відмовити.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що наявні усі правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів щодо невиконання Закону України "Про звернення громадян" в частині не надіслання звернення позивача за належністю і не повідомлення заявника про розгляд його звернення.

Щодо інших позовних вимог, то суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні.

Згідно з ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиконання вимог статті 7 Закону України "Про звернення громадян" в частині ненадіслання звернення ОСОБА_1 від 11.12.2014 року за належністю та неповідомлення заявника про розгляд звернення.

В решті позовних вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 14.09.2015 року

Суддя Потабенко В.А.

Попередній документ
50312747
Наступний документ
50312751
Інформація про рішення:
№ рішення: 50312748
№ справи: 813/2963/15
Дата рішення: 07.09.2015
Дата публікації: 21.09.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: