21 серпня 2015 року Справа № 808/4188/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Горбовій І.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Воронкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 27.04.2015 № 0000101720.
В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що відповідачем проведено документальну позвапланову перевірку позивача з питань нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від отримання доходу у вигляді додаткового блага та неподання податкової декларації за 2013 рік, на підставі якої складено Акт від 12.03.2015 № 134/172/НОМЕР_2, у висновках якого зазначено порушення вимог чинного податкогвого законодавства, у звязку з чим занижено суму податку на доходи фізичних осіб у сумі 33269,07 грн. Позивач із вказаними порушеннями не згоден, у звязку з чим просить позов задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просять його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні протии задоволення позову заперечила, суду пояснила, що у звязку з виконанням банком-кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль» вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України ОСОБА_1 самостійно зобовязаний був сплатити податок з таких доходів у строки встановлені п. 57.1 ст. 57 ПК України та відобразити їх у річній податковій декларації. Оскільки позивач на момент складання Акту перевірки податок на доходи фізичних осіб не сплатив, тому податкове повідомлення-рішення винесене правомірно. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
На підставі повідомлення про проведення перевірки від 25.02.2015 № 93 та наказу № 145 від 25.02.2015, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 гл. 8 Податкового кодексу України податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від отримання доходу у вигляді додаткового блага та неподання податкової декларації за 2013 рік ФО ОСОБА_1, зарезультатами якої складено Акт від 12.03.2015 № 134/172/НОМЕР_2.
Перевіркою встановлено порушення абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.2 ст. 167, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу україни, у звязку з чим занижено суму поджатку на доходи фізичних осіб у сумі 33269,07 грн.
На підставі Акту перевірки від 12.03.2015 № 134/172/НОМЕР_2 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.04.2015 № 0000101720 у сумі 33269,07 грн. за основним платежем, 8317,27 грн. - за штрафними санкціями, всього у розмірі 41586,34 грн.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
В силу п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Сукдом встановлено, АТ "Райффайзен Банк Аваль" анулювало ОСОБА_1 197049,82 грн. заборгованості, а саме пені за несвоєчасне проведення розрахунку за кредитним договором.
Так, відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.
В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З урахуванням зазначених вище норм ПК України обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов :
- отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;
- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу;
- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;
- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
За змістом пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Таким чином, відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2015 № 0000101720 винесене Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака