11 серпня 2015 року о 09 год. 10 хв.Справа № 808/472/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення коштів за податковим боргом
26 січня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються особами за результатами річного декларування на суму 510,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначено, що відповідач має узгоджений податковий боргу перед бюджетом у сумі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який виник в результаті несплати відповідачем суми основного платежу, нарахованого податковим органом у податковому повідомленні-рішенні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 10 серпня 2015 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує повністю.
Відповідачем 16 лютого 2015 року подано до суду заперечення на адміністративний позов, в якому останній не погоджується з вимогами позивача. Зазначає, що податкових звітів на подавав з 2004 року оскільки підприємницькою діяльністю з цього часу не займався та вважав, що податкова інспекція самостійно припинила підприємницьку діяльність відповідача. Крім того, відповідачем 24 березня 2014 року подано заяву до Державного реєстратора про припинення підприємницької діяльності, на підставі якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11 липня 2014 року внесено запис про проведення припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Відповідач або його повноважний представник у судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із ч. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, - що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №197646718 від 12.12.2014 (а.с.17-18).
Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 510,00 грн., який виник на підставі наступного.
Судом встановлено, що з 28.05.2014 по 03.06.2014 фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2011 по 28.05.2014.
За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки №555/17-02/НОМЕР_1 від 06.06.2014.
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1:
- п.п.49.18.5 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України, не надання до ДПІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік.
На підставі Акту перевірки від №555/17-02/НОМЕР_1 від 06.06.2014 позивачем 17.06.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002921702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на загальну суму 510,00 грн., у тому числі за основним платежем - 510,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 00,00. (а.с.9).
Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржено, воно вважається узгодженим.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 04.11.2014 була сформована та надіслана податкова вимога №1165-25.
Отже, станом на 26.01.2015 ФОП ОСОБА_1 має заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 510,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена.
Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У п.57.3. ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.
Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначається пунктом 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі - Порядок № 765 від 05.12.2013).
Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013).
Відповідно до п. 7 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013 контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.
Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.
Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:
- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;
- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
- зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;
- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;
- пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;
- проценти за користування розстроченням (відстроченням).
Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013).
Пункт чотири Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 визначає, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 510,00 грн. надано інтегровану картку платника ФОП ОСОБА_1 та довідку про стан заборгованості.
На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкових зобов'язань відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.
Щодо заперечень відповідача, які обґрунтовані припиненням підприємницької діяльності ОСОБА_1, то суд не бере їх до уваги з наступних підстав.
Як свідчить Повідомлення Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.02.2015 №б/н (а.с. 32), відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 11 липня 2014 року внесено запис №21030060003067073 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).
Згідно із ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» №755-IV від 15.05.2003, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Проте, як було встановлено у судовому засіданні, фахівцями позивача під час проведеної в період з 28.05.2014 по 03.06.2014 перевірки, встановлено неподання відповідачем податкової звітності за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік. Вказане порушення відображено в Акті перевірки №555/17-02/НОМЕР_1 від 06.06.2014.
Отже, вказане порушення відповідачем норм Податкового кодексу України відбулось до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису №21030060003067073 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, тобто до 11 липня 2014 року.
За приписами п.87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.
Стягнути з платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у сумі податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень) на користь Управління Державної казначейської служби у Ленінському районі м.Запоріжжя, р/р 33216801700006, код платежу 11010500, код ОКПО 38025423, Банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шара