04 серпня 2015 року Справа № 808/1525/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Горбовій І.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Воронкова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Приморської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення - рішення
В березні 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду позивач звернулась з адміністративним позовом до Приморської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2014 року № 0417081717, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 177 221 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову позивач заперечує висновок акта перевірки про те, що в неї виник обов'язок зареєструватись платником ПДВ з підстав отриманої в період з квітня 2010 року по березень 2011 року суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, яка перевищує 300 000,00 грн. Позивач зазначає, що в ціні реалізації товару враховано 20 % ПДВ, який сплачено на користь постачальників. Без врахування цього податку товарооборот за спірний період є меншим ніж 300 000,00 грн., що підтверджується накладними від постачальників. З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року № 0417081717 є протиправним та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог, визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.
В судовому засідання представник відповідача за довіреністю проти позовних вимог заперечував повністю, надав суду письмове заперечення, в яких зазначив, що у періоді з 01.04.2011 по 31.08.2014 позивач не була зареєстрована як платник податку на додану вартість. Загальна сума від здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, нарахована протягом 12 послідовних календарних місяців, а саме за квітень 2010 року - березень 2011 року, сукупно становить 307 771,24 грн., що перевищує 300000 грн., в зв'язку з чим позивач мала зареєструватись платником ПДВ до 11.04.2011. Таким чином, з 11.04.2011 позивач несе відповідальність за не нарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. З наведених підстав спірне рішення про збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідач вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги заявлено обґрунтовано та позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Приморською районною державною адміністрацією; взята на облік як платник податків Приморською ОДПІ з 23.03.1998; не була зареєстрована платником ПДВ; вид діяльності за КВЕД: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки.
В жовтні 2014 року на підставі наказу від 22.09.2014 № 367 та повідомлення від 22.09.2014 № 324/08-17-17 уповноваженою особою Приморської ОДПІ згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.08.2014 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2011 по 31.08.2014 року.
За результатами перевірки складено акт № 360/08-17-17/НОМЕР_2 від 10.10.2014, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 «а» ст. 186, п. 187.1 ст. 187,п. 10 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість на суму 141 776, 80 грн.
З акту перевірки вбачається, що до таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що протягом 12 послідовних календарних місяців, а саме за квітень 2010 року - березень 2011 року ФОП ОСОБА_1 було перевищено суму від здійснення операцій з постачання товарів без реєстрації платника ПДВ - 300000 грн. за результатами господарської діяльності, в яких сума від здійснення операцій з постачання товарів становить 307 771,24 грн. Таким чином, згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 мала б обов'язково зареєструватись платником податку на додану вартість згідно п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України, а саме не пізніше 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій - 300000 грн. ФОП ОСОБА_1 не провела реєстрації як платника податків на додану вартість у вищезазначені терміни, а саме до 11.04.2011. Таким чином, відповідно до п. 183.10 ст. 183 за період з 11.04.2011 ФОП ОСОБА_1 несе відповідальність за не нарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не включено до податкових зобов'язань ПДВ в сумі 141 776, 80 грн.
У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 податкові декларації з ПДВ за перевіряємий період до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області не подано, позивачу нараховані штрафні санкції в розмірі 35 444, 20 грн.
Приморською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Запорізькій області на підставі висновків акта перевірки № 360/08-17-17/НОМЕР_2 від 10.10.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0417081717 від 18.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177 221 грн., в тому числі за основним платежем 141 776,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 35 444,20 грн.
Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої скарги платника податків залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Таким чином, відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України не включаються до бази оподаткування податком на додану вартість: а) податок на додану вартість; б) акцизний податок на спирт етиловий, що використовується виробниками для виробництва лікарських засобів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів); в) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що положення «без урахування податку на додану вартість» в п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України слід розуміти як необхідність вирахування суми ПДВ, сплаченої позивачем при придбанні товару.
В іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України стосується осіб, що не є платниками ПДВ, відповідно не пов'язані з жодним іншим податком на додану вартість, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів.
В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивач при придбанні товарів (робіт, послуг) сплачував в ціні товару податок на додану вартість, про що безпосередньо зазначає позивач в позовній заяві та не спростовано відповідачем.
В акті перевірки податковим органом не враховано, що в ціні реалізації товару враховано 20 % ПДВ, який сплачено на користь постачальників. Зазначені обставини підтверджені представником відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що без врахування податку на додану вартість дохід, отриманий ФОП ОСОБА_1 у перевіряємий період, а саме квітень 2010 року - березень 2011 року, є менше ніж 300 000 грн., а тому у позивача не виник встановлений законом обов'язок реєстрації платником ПДВ. Відтак, нарахування за подальші періоди позивачу грошового зобов'язання з цього податку та застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності з ПДВ суд вважає неправомірним.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході розгляду адміністративної справи відповідач на виконав процесуального обов'язку доказування, та жодним чином не довів належними й допустимими доказами правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість, доказами, наданими позивачем, спростовуються висновки контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 приписів п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 «а» ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 10 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року № 0417081717 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .
Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 44 коп., про що було надано відповідну квитанцію, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сума сплачено судового збору - 354 (триста п'ятдесят чотири) грн. 44 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0417081717 від 18.11.2014, винесене Приморською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 180 грн. 00 коп. (сто вісімдесят гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака