Справа № 2a-0770/4128/11
рядок статзвітності № 8.2.3
код - 11
28 травня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої -судді Маєцької Н.Д., при секретарі судового засідання -Луцанич А.М., з участю сторін :
представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Ужгороді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-
Відповідно до статті 160 частини З КАС України 28 травня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 червня 2012 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» (далі позивач) звернулось до Закарпатського адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення міжрайонної державної податкової інспекції № 440/15-00/221016470 від 10.10.2011, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СІО-К» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3142470,00 грн. за звітний податковий період II квартал 2011 року за декларацією, зареєстрованою 09.08.2011, реєстраційний №9006338971, прийняте на підставі акту перевірки від 28 вересня 2011 року №183/15-00/22101670.
В обґрунтування позову посилається на те, що включаючи до складу валових витрат І кварталу 2011 року суму валових витрат у вигляді від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року, товариство діяло у відповідності до вимог пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з набранням чинності розділом III Податкового кодексу України правомірно враховано суму від'ємного значення, яке утворилось в І кварталі 2011 року, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року. Вказує, що трактування податковим органом положень п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України таким чином, що до складу витрат II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, визначене суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року не відповідає змісту вказаній нормі.
В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від посилається на те, що за результатами проведення камеральної перевірки Ужгородської МДШ встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» допущено порушення абз. 2 п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за II квартал 2011 року на 3142470 грн. Вказує, що таке завищення відбулося внаслідок включення підприємством до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 3142470,00 грн. (3142470,00 грн. сума від'ємного значення, сформована за результатами діяльності за 2009 рік. Зазначає, що включення позивачем до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній звітний період суму, сформовану за результатами діяльності підприємства за 2010 рік є безпідставним, оскільки право платника податків на включення до витрат II кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І кварталу 2011 року пов'язується лише з його діяльністю саме у цьому кварталі. Вважає, що положення п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України не поширюються на об'єкти оподаткування, що виникли у попередніх періодах і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність з 1 квітня 2011 року. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
В судових засіданнях представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
28.09.2011 завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Великоберезнянського відділення Ужгородської МДШ ОСОБА_3 проведено камеральну перевірку за звітний податковий період II квартал 2011 року декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К», про що складено акт № 183/15-00/22101670.
Перевіркою встановлено порушення платником податків п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування на 3142470 грн.
10.10.2011 за результатами камеральної перевірки Ужгородською МДШ прийнято податкове повідомлення-рішення № 440/15-00/22101670, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю «СІО-К» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3142470 грн. за звітний податковий період 2 квартал 2011 року.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2011 № 440/15-00/22101670 TOB «СІО-К» 07.12.2012 звернулося до суду.
Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України (далі ПК України), якщо за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.
Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року в рядку 08 Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» визначило від'ємний об'єкт оподаткування на рівні 3799162 грн. Таке від'ємне значення сформувалось, зокрема, у зв'язку із наявністю від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 3142470 грн. (рядок 04.9декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року).
В свою чергу, від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 3142470 грн. перенесено до рядка 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року.
В акті камеральної перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що до складу витрат II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.
Однак суд вважає, що з такими висновками податкового органу погодитись не можна виходячи з такого.
Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон).
Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.
Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні І врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума і від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі (валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 | року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.
Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат [першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті [суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.
Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року правомірно І здійснений товариством з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх [сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.
В свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа І резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, до складу валових витрат II календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, яка, в свою .чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат І календарного кварталу 2011 [року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.
В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Крім того, таке бачення змісту зазначених норм законодавства знаходить своє підтвердження у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками цього податку в І та II календарному кварталах 2011 року.
Так, у І кварталі 2011 року платники податку на прибуток мали використовувати форму Декларації з податку на прибуток підприємства, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.
У рядку 04.9 цієї декларації відображалося від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. Як випливає з приписів пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону, в першому кварталі 2011 року до вказаного рядку без будь-яких обмежень підлягало включенню непогашене протягом попередніх звітних періодів наростаючим підсумком від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, а також те, що виникло у 2010 році. •
Значення рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася як форма податкової звітності за І квартал 2011 року, враховувалося при розрахунку значення рядку 06 цієї ж декларації (скориговані валові витрати). В свою чергу, у складі скоригованих валових витрат відповідне від'ємне значення об'єкту оподаткування за передній податковий рік безпосередньо впливало на розрахунок показника рядку 08 (Об'єкт оподаткування (позитивний чи від'ємний)) декларації з податку на прибуток, що використовувалася як форма податкової звітності за І квартал 2011 року.
Саме у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, відображався результат розрахунку значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року. Вказане значення могло бути як позитивним, так і від'ємним.
В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкту оподаткування о податку на прибуток за І квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX •«Перехідні положення» ПК України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II календарного кварталу 2011 року.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовується платниками податку починаючи з II кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної додаткової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114.
У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягає відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року. Тобто у II кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягає перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.
Причому ані Закон, ані Податковий кодекс України (зокрема і положення ст. 139 ПК України) не передбачають можливості обмежити формування витрат II кварталу 2011 року шле тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме І кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Таким чином, до складу витрат II календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.
При вирішенні даного спору суд виходить з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в підпункті 4.1.4пункту 4.1 статті 4 одаткового кодексу України.
Також відповідно до пункту 56.21 статті 56Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Отже, висновки податкового органу, викладені в акті камеральної перевірки від 28.09.2011 № 183/15-00/22101670 про порушення платником податків вимог п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України та доводи в обґрунтування заперечень за адміністративним позовом суперечать змісту податкового законодавства та спростовуються встановленими судом обставинами.
Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог Податкового кодексу України.
Таким чином, відповідач неправомірно дійшов висновків про завищення TOB „СІО-К" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3142470,00 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги TOB «СІО-К» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції № 440/15-00/22101670 від 10.10.2011, - скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1 .Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області №440/15-00/22101670 від 10.2011 року.
3.Стягнути із державного бюджету в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 28, 23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).
4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного
суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга їдається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо too не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Маєцька Н.Д.