09 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/2433/15
категорія 5.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Барібан А.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача Білика В.П.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС України про визнання незаконним рішення від 19.06.2015 р. та зобов'язання провести митне оформлення транспортного засобу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним рішення Житомирської митниці ДФС України від 19.06.2015 року, та зобов'язати Житомирську митницю ДФС України провести митне оформлення транспортного засобу марки Volkswagen Tiguan 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, належного позивачеві на праві приватної власності із застосуванням ч.10 ст.374 МК України зі звільненням від сплати митних платежів, у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 березня 2015 року він звернувся до Житомирської митниці з заявою про розмитнення транспортного засобу марки Volkswagen Tiguan 2011 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 ввезеного ним 10.10.2014 року при переїзді на постійне місце проживання до України в режимі "імпорту" із звільненням від оподаткування. Однак, відповідачем було відмовлено в проведенні митного оформлення транспортного засобу посилаючись на норми пп. 3 п. 10 ст. 374 Митного кодексу України, так як митне оформлення вищезазначеного транспортного засобу в пільговому режимі неможливе у зв'язку з тим, що шість місяців з дня видачі громадянину посвідки на постійне місце проживання сплинуло. Не погодившись з відмовою відповідача у митному оформленні автомобіля зі звільненням від оподаткування, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив відмовити в задоволенні позову з мотивів викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Встановлено, що 02 липня 2014 року позивачу було видано посвідку на постійне проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
10 жовтня 2014 року позивач ввіз транспортний засіб "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на митну територію України із Російської Федерації та 02 березня 2015 року звернувся до Житомирської митниці з заявою про проведення митного оформлення транспортного засобу в режимі "імпорт" із звільненням від сплати митних платежів (а.с. 31-37).
Проте, посадовою особою відповідача було прийнято рішення про відмову позивачу в митному оформленні транспортного засобу, та 19.06.2015 року оформлено та видано картку відмови №101060000/2015/00131 (а.с. 40), у зв'язку з тим, що відповідно до вимог пп. 3 п. 10 ст. 374 Митного кодексу України митне оформлення транспортного засобу "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в пільговому режимі не можливе, оскільки шість місяців з дня видачі громадянину посвідки на постійне місце проживання сплинуло. Митне оформлення даного транспортного засобу на території України можливе за умови сплати всіх належних митних платежів на загальних підставах.
Суд вважає правомірною відмову митного органу у пільговому митному оформленні вказаного автомобіля виходячи з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним кодексом України, який набрав чинності 01.06.2012 року (далі -МК України).
Відповідно до п.25 ч.1 ст.4 МК України митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Частиною 1 ст. 70 МК України встановлені види митних режимів. Так, з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:
1) імпорт (випуск для вільного обігу);
2) реімпорт;
3) експорт (остаточне вивезення);
4) реекспорт;
5) транзит;
6) тимчасове ввезення;
7) тимчасове вивезення;
8) митний склад;
9) вільна митна зона;
10) безмитна торгівля;
11) переробка на митній території;
12) переробка за межами митної території;
13) знищення або руйнування;
14) відмова на користь держави.
Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим (ст. 71 МК України).
Відповідно до статті 74 МК України, митний режим імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Статтею 90 МК України встановлено, що митний режим транзиту - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, аналіз наведених норм права, дає підстави для висновку, що переміщення товарів, в тому числі транспортних засобів, через митний кордон України здійснюється із визначенням мети такого переміщення, яка визначається у митній декларації.
Тобто, ввезення товарів для вільного обігу без обмеження строку відрізняє митний режим "імпорт" від інших митних режимів (тимчасове ввезення/вивезення, транзит, переробка на митній території України, митний склад тощо), відповідно до яких товари ввозяться на митну територію на певний строк та в подальшому повинні бути вивезенні з території України, або заявлені в інший митний режим.
Згідно підпункту "б" п. 3 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, зокрема, транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.
При цьому, дотримання зазначеної умови - шестимісячного строку, безпосередньо пов'язано із настанням певного юридичного факту - видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посвідку на постійне місце проживання в Україні позивачем отримано 02 липня 2014 року.
Встановлено, що у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну, вказаний автомобіль не ввозився і до завершення шестимісячного строку (до 02.01.2015 року), митний режим "транзиту" на режим "імпорту" (випуск для вільного обігу) не змінювався.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідна митна декларація позивачем була подана лише 03.06.2015 року (а.с. 32-33).
Зокрема, ч. 1 ст. 377 МК України визначено, що товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД (транспортні засоби, в тому числі автомобілі), які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Крім того, певні особливості митного оформлення транспортних засобів (далі - ТЗ), в т.ч. і тих, що ввозяться на митну територію України в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання, встановлені також Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (затверджені Наказом Держмитслужби України від 17.11.2005р. №1118 ), згідно з якими:
декларування ТЗ проводиться власником (уповноваженою особою) митному органу, у зоні діяльності якого постійно або тимчасово проживає власник ТЗ, шляхом подання митної декларації (п. 2.1. Розділу III):
митному органу подаються реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом, та документи, що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні) ( п.1.1 Розділу III):
якщо власником (уповноваженою особою) подано ВМД для митного оформлення ТЗ зі звільненням від оподаткування, то до завершення митного оформлення комісією митного органу проводиться перевірка обґрунтованості цього звільнення ( п.4.1. Розділу III ), після чого посадова особа, яка здійснює митний контроль і митне оформленні, приймає відповідне рішення.
Проте окремі вимоги законодавства щодо пільгового митного оформлення транспортного засобу в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну позивачем дотримані не були.
Так, як вже зазначалося, позивач отримав посвідку на постійне місце проживання в Україні 02.07.2014р. Тобто, саме з настанням цього юридичного факту законодавець пов'язує настання шестимісячного терміну на пільгове митне оформлення транспортного засобу особистого користування.
В той же час позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про пільгове митне оформлення транспортного засобу лише 02.03.2015 ( тобто через 8 міс. ), надавши посвідку на постійне місце проживання, паспорт громадянина Російської Федерації та паспорт транспортного засобу.
При цьому митна декларація для здійснення митного оформлення не подавалася і транспортний засіб з реєстраційного обліку в Російській Федерації знятий не був, що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію автомобіля уповноваженими органами РФ (а.с. 36-39) та не заперечується позивачем.
Також з матеріалів справи, а саме з постанови в справі про порушення митних правил №0391/101000001/2014 від 21.01.2015 р. (а.с. 44-45) вбачається, що транспортний засіб "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який зареєстрований в Російській Федерації, був ввезений позивачем на митну територію України через зону діяльності Харківської митниці Міндоходів 10.10.2014 року в митному режимі "транзит".
Таким чином, суд приходить до висновку, що фактичний статус автомобіля позивача і по сьогоднішній день - це ввезення транспортного засобу в режимі "транзиту".
За вказаних обставин, зважаючи на те, що юридичний факт - видача документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, з яким положення п. 3 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України пов'язують початок перебігу строку, дотримання якого є обов'язковим для реалізації позивачем права на пільгове оформлення транспортного засобу, розпочався з липня 2014 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в оформленні транспортного засобу "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, в митному режимі із звільненням від сплати митних платежів, у зв'язку з тим, що шість місяців з дня видачі гр. ОСОБА_1 посвідки на постійне місце проживання сплинуло.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання незаконним рішення відповідача, а відтак і зобов'язання Житомирську митницю провести митне оформлення транспортного засобу марки "Volkswagen Tiguan", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
В позові ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною картки відмови від 19.06.2015 р. № 101060000/2015/00131 та зобов'язання провести митне оформлення транспортного засобу в пільговому режимі відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 14 вересня 2015 р.