Постанова від 06.10.2009 по справі 2а-4961/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4961/09/1370

06 жовтня 2009 року

10 год. 49 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П.,

при секретарі - Мельникович Л.В.

За участю представників сторін :

Від позивача : ОСОБА_1

Від відповідача : не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання видати посвідчення нового взірця учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Сторонам роз'яснено їхні права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній доказами.

В судових засіданнях позивач позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.06.1986 р. по 24.06.1986 р. На підставі рішення суду йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС. Звернувшись у встановленому порядку до відповідача за отриманням посвідчення нового взірця отримав безпідставну відмову. Посилається на подання відповідачеві достатнього і передбаченого законодавством переліку документів. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, письмового пояснення по суті заявлених вимог суду не надав, пояснив, що Управлінням соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради скеровано головному управлінню праці та соціального захисту населення клопотання щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі йому посвідчення. Проте статус позивача не був визначений у зв'язку з відсутністю довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів та населеного пункту) та оригіналу документа, що підтверджує роботу в зоні відчуження.

Розглянувши матеріали в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Позивач з 10.06.1986 р. по 24.06.1986 р. перебував на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в зоні безумовного (обов'язкового) відселення смт. Вільча, мотивуючи тим, як працівник АТП - 14662 був направлений адміністрацією підприємства у відрядження на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і фактично працював в 30-ти кілометровій зоні здійснюючи перевезення вантажів зі станції Вільча до 4-го енергоблоку. Даний факт встановлений Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 грудня 1994 року (копія рішення долучена до матеріалів справи), а відтак не потребує додаткового встановлення.

Позивачем також надано суду Довідку від 31 березня 1993 року про розмір підвищеної заробітної плати за виконання робіт безпосередньо по перевезенню цементу зі станції Вільча на промплощадку в 30-ти кілометровій зоні.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року, з наступними змінами та доповненнями, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів належать до другої категорії, яким законом встановлені відповідні пільги .

Відповідно до ч. 3 ст. 65 вказаного закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства є посвідчення відповідного взірця, яке видається у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 р. «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з пояснень позивача, з метою отримання посвідчення нового взірця, він звернувся у встановленому порядку до відповідача. Однак відповідач листом №16-3766 від 01.06.2009 р. повідомив, що наявні документи у справі Зайцева А.Г. та копія Рішення Залізничного районного суду м. Львова, яким встановлено факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не містить інформації, в якому конкретному населеному пункті «зони відчуження» він виконував зазначені роботи.

Згідно із п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 р. «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Зазначені документи були надані відповідачу, який навіть і не заперечує цього факту. Довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту) № 176 від 03.09. 2007 року, наявна в матеріалах справи. Таким чином, відсутні передбачені законодавством підстави для додаткового підтвердження факту роботи позивача у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, отримання додаткових документів є об'єктивно неможливим, оскільки згідно з довідкою Вих. № 63 від 23.03.1994 р., станом на 23.03.1994 р., документів про відрядження його на роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (шляховий лист, посвідчення на відрядження) не збереглось, оскільки згідно вимог чинного законодавства України, вказані документи бухгалтерської звітності зберігаються як документи суворої звітності тільки 3 роки, після чого знищуються у встановленому порядку. Жодного доказу неналежності позивача до другої категорії учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 94. КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 17-19, 69-71, 86, 94, 160-163, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації протиправними.

3. Зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення нового взірця учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

4. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено07 жовтня 2009 року

Суддя (підпис) Р.Качур

З оригіналом згідно

Суддя Р.Качур

Попередній документ
5028794
Наступний документ
5028796
Інформація про рішення:
№ рішення: 5028795
№ справи: 2а-4961/09/1370
Дата рішення: 06.10.2009
Дата публікації: 19.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: