Справа № 591/10957/13-п Провадження № 3-в/591/38/13
20 грудня 2013 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі : головуючого судді Міліціанов Р.В.
при секретарі - Бузова Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми подання Зарічного районного підрозділу СМВ КВІ відносно ОСОБА_1 Аланбар, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 А, кв. 78 про заміну громадських робіт штрафом,-
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.02.2013 року ОСОБА_2 Аланбар був притягнутий до адміністративній відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 50 годин громадських робіт. Згідно подання кримінально-виконавчої інспекції та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 Аланбар взагалі не приступив до відбуття адміністративного стягнення. 09.12.2013 р. з'явився до КВІ Зарічного району м. Суми і надав пояснення про те, що відмовляється від відпрацювання призначеного адміністративного стягнення так як працює неофіційно і у нього немає часу на відпрацювання.
Згідно вимогам ст.321-1 КУпАП, громадські роботи можуть бути замінені штрафом у разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи.
Однак, ані КВІ, ані правопорушником не надано суду жодних доказів, які підтверджують можливість заміни громадських робіт, ОСОБА_1 Аланбар не підпадає під визначені ст.321-1 КУпАП категорії осіб, яким може бути замінено даний вид стягнення.
В силу ст.321-4 КУпАП, у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.
Заміна громадських робіт на інший вид стягнення за правилами ст.321-4 КУпАП є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Правопорушник був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП положення якої на момент вчинення правопорушення передбачали мінімальну відповідальність у виді штрафу в розмірі від ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тому, заміна громадських робіт штрафом із визначеного ч.2 ст.321-4 КУпАП розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян (в результаті заміни буде призначено штраф в розмірі 12,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) не відповідатиме визначеній ст.23 КУпАП меті призначення адміністративного стягнення.
На думку суду, в результаті такої заміни остаточно призначене покарання не відповідатиме тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім того, до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Аланбар був притягнутий 06.02.2013 року, положення ст.321-4 КУпАП набрало законної сили 16.11.2013р., однак КВІ протягом тривалого часу не вжито жодних заходів з приводу спонукання ОСОБА_1 Аланбар відбути призначений вид стягнення, зокрема, шляхом звернення до правоохоронних органів з приводу умисного невиконання рішення суду.
На підставі ч.4 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однак, ОСОБА_1 Аланбар не надав ані до КВІ, ані суду жодних доказів, які б вказували на поважність не відбуття призначеного судом стягнення. Правопорушник офіційно не працює, тому, за відсутності документальних відомостей про можливість самостійно сплатити штраф, підстави для призначення іншого виду стягнення не перестали існувати.
Намагання замінити громадські роботи на штраф в значно меншому розмірі, ніж передбачено санкцією ст.130 ч.1 КУпАП, суд оцінює як спосіб ухилення від виконання судового рішення.
Тобто, в даному випадку порушуються інтереси держави, що унеможливлює заміну громадських робіт штрафом.
За таких обставин, суд вважає, що подання КВІ не підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.23, ст.130 ч.1, 321-1, 321-4, 307 КУпАП, суддя
В задоволенні подання Зарічного районного підрозділу СМВ КВІ про заміну ОСОБА_1 Аланбар, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадських робіт штрафом - відмовити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми .
Суддя Р.В.Міліціанов