Справа № 489/2949/15-а
Номер провадження 2-а/489/188/15
Постанова
Іменем України
10 вересня 2015 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив
В травні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким просив скасувати постанову серії ПС 1 № 957382 від 24.04.2015 у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 24.04.2015 відносно нього працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правопорушення, а також винесено зазначену вище постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вказує, що з постановою не згоден, а також на те, що співробітниками ДАІ при винесенні постанови порушено ряд процесуальних норм.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
24 квітня 2015 року працівником відділення ДАІ щодо позивача винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за те, що він 24.04.2015 року близько 8 год. 10 хв., керуючи автомобілем, здійснив обгін іншого транспортного засобу на перехресті.
Із пояснень позивача викладених в протоколі вбачається, що він не здійснював обгін на перехресті.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.
На запит суду від відповідача надійшла відповідь, що доказів фото-, відеофіксації правопорушення не має.
Інших належних і допустимих доказів факту вчинення позивачем правопорушення суду не надано. При повному невизнанні позивачем своєї провини у вчиненні правопорушення, враховуючи, матеріалів фото- чи відеофіксації відповідачем суду не надано, вина позивача не доведена доказами.
Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
Вимоги про визнання постанови нечинною не підлягають задоволенню, оскільки скасування постанови є належним і достатнім способом захисту прав позивача.
Керуючись ст. ст. 69, 71, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст. 293 КУпАП суд
постановив
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову серії ПС1 № 958372 від 24.04.2015 винесену у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. - скасувати.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.
Суддя В. В. Кокорєв