КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/3243/13-ц
Провадження № 2/488/1354/14 р.
Іменем України
05.11.2014 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
при секретарі - Жарліковій Д.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
та представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У липні 2013 року позивач - ПАТ “Дельта Банк” звернувся до суду із даним позовом до відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в обґрунтування якого вказав наступне.
28.03.2008 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 11323962000, згідно якого банк надав відповідачці - ОСОБА_6 кредит у розмірі 45 000 доларів США, під 13,9 % річних, зі строком користування з 28.03.2008 р. по 27.03.2018 р.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, АКІБ “УкрСиббанк” були укладені наступні договори:
● 28.03.2008 року з ОСОБА_8 - договір поруки № 192344;
● 28.03.2008 року з ОСОБА_10 - договір поруки № 192318;
● 28.03.2008 року з ОСОБА_7 - договір іпотеки б/н, згідно якого вона передала в іпотеку банку належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
08.12.2011 року між ПАТ “УкрСиббанк”, яке є правонаступником АКІБ “УкрСиббанк”, і ПАТ “Дельта Банк” був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно якого останній набув права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, та замінює ПАТ “УкрСиббанк” як кредитора у зазначених зобов'язаннях і набуває право вимагати від боржників повного та належного виконання ними своїх обов'язків у відповідних договорах.
Відповідач - ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконувала належним чином, через що виникла заборгованість, яка станом на 14.05.2013 року становить 576 138,08 грн., із яких:
● заборгованість за кредитом - 332 708,63 грн., у тому числі прострочена заборгованість - 158 860,88 грн. ;
● заборгованість за відсотками - 243 429,46 грн., у тому числі прострочена заборгованість - 78 020,79 грн.
Посилаючись на вищевикладене, та з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позовних вимог, позивач просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ПАТ “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором у розмірі - 576 138,08 грн., та звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1., шляхом її продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідачі - ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася та подала суду свої письмові заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю вимог та спливу позовної давності.
Відповідач - ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини його неявки суду невідомі.
Відповідач - ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, її представник - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення через необґрунтованість, недоведеність та сплив позовної давності.
Відповідач - ОСОБА_10 у судове засідання не з'явилася, її представники - ОСОБА_11 та ОСОБА_5 заперечували проти позову через безпідставність та сплив позовної давності.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані суду письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи із нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.03.2008 року між АКІБ “УкрСиббанк” та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 11323962000, згідно якого банк надав останній кредит у розмірі 45 000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день укладення договору 227 250 грн., під 13,90 % річних зі строком користування з 28.03.2008 року по 27.03.2018 року (а.с. а.с. 6-12).
Зі змісту договору кредиту та графіку погашення кредиту, який є його невід'ємною частиною (а.с. 13-15) вбачається, що погашення договору мало відбуватися у доларах США.
В забезпечення кредитного договору між АКІБ “УкрСиббанк” і заступними особами були укладені такі договори:
● 28.03.2008 року із ОСОБА_8 - договір поруки № 192344;
● 28.03.2008 року із ОСОБА_10 - договір поруки № 192318;
● 28.03.2008 року з ОСОБА_7 - договір іпотеки б/н, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_12, який був зареєстрований у Реєстрі за № 2000, згідно якого вона передала в іпотеку банку належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Із виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року (а.с. 47-48) вбачається, що між ПАТ “УкрСиббанк” та ПАТ “Дельта Банк” відбулася передача права вимоги за кредитами, зазначеними у Додатку 1 (зі змінами станом на дату закриття відповідно до пункту 2.2 (b) цього договору. Однак вказаний Додаток 1 суду наданий не був, так як і положення пункту 2.2 (b) цього договору, через що суд позбавлений можливості дослідити їх у судовому засіданні, про що було повідомлено представникові позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він має право звертатись до суду із даним позовом до відповідачів.
До того ж позивачем взагалі не був наданий докладений та обґрунтований розрахунок позовних вимог, із посиланням на офіційний курс валют, виходячи із якого був здійснений розрахунок вимог, а надану позивачем довідку (а.с. 40) суд вважає такою, що не може вважатись обґрунтованим розрахунком.
Відповідно до 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 18 Закону України “Про іпотеку” визначає, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а ст. 4 цього ж Закону визначає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Однак доказів того, що договір відступлення права вимоги щодо іпотеки був укладений відповідно до положень ст. 513 ЦК України та Закону України “Про іпотеку” позивач суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. При цьому у матеріалах відсутні докази того, що позивач - ПАТ “Дельта Банк” повідомив належним чином боржників, відповідачів по даній справі, про заміну кредитора у зобов'язанні.
Суд критично сприймає наявну у матеріалах даної справи Додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту № 11323962000 від 28.03.2008 року (щодо зміни схеми погашення кредиту) від 30.01.2008 р. (а.с.11-18) через те, що вона по-перше, не підписана представником АКІБ “УкрСиббанк”, і по-друге, дата її укладення передує укладенню самого кредитного договору, до якого вона укладена. При цьому у судовому засіданні по справі представник позивача не зміг дати будь-яких змістовних пояснень щодо обставин укладення цієї Додаткової угоди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач в порушення вимог ст. 10 ЦПК України, не довів своїх позовних вимог та не виконав свій обов'язок щодо доказування.
Крім цього, суд при розгляді даної справи враховує положення Закону України № 1304-УІІ від 03.06.2014 року “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, згідно якого протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Відповідно до статті 3 цього ж Закону він набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України позивачу не відшкодовуються понесені ним судові витрати по справі через те, що суд у повному обсязі відмовив у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 7, 10, 11, 214-215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .
Суддя Л.І. Селіщева