Справа № 477/1761/15-ц
Провадження № 2/477/776/15
07 вересня 2015 року Жовтневий районний суд
Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Полішко В.В.,
при секретарі - Тарасюк І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
31 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_2, який зареєстровано 16 лютого 1991 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 18.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з відповідачем знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 16 лютого 1991 року. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги один до одного, через різні погляди на життя та ведення спільного господарства, в зв'язку з чим, втрачене почуття любові та поваги. З березня 2012 року сторони проживають окремо, спільне господарство та бюджет не ведуть, спільні інтереси відсутні. Примирення та збереження сім'ї неможливе. Оскільки відпоповідачка відмовлялась від розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану, він змушений звернутися до суду з позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище, яке їй було присвоєне при державній реєстрації шлюбу, - "ОСОБА_2".
Дослідивши письмові докази матеріалів справи, які надані сторонами, судом встановлено наступне.
16 лютого 1991 року між позивачем та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 18 (а.с. 5).
Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Частиною 1 статті 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
В своїй заяві, поданій до суду, позивач просить розірвати шлюб, відповідачка в своїй заяві також не заперечує проти задоволення позову, що є свідченням того, що вона також втратила будь-який інтерес до шлюбу з позивачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що шлюб сторін носить формальний характер, і збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін, які не бажають зберегти сім'ю, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 слід вважати таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 209,213-215,218, 226 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 16 лютого 1991 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білокуракинського районного управління юстиції у Луганській області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (актовий запис № 18), - розірвати.
Відповідачу ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, яке їй було присвоєне при державній реєстрації шлюбу, - "ОСОБА_2".
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Полішко