Справа № 0520/9730/2012
2/0520/2542/2012
"21" листопада 2012 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Налча М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним, реєстрацію місця проживання та розділ особистого рахунку незаконними, -
Позивачки звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (далі ПАТ «Азовзагальмаш») і просили визнати реєстрацію місця проживання відповідачки та розділ особистого рахунку незаконними.
В обґрунтування своїх вимог вказали, що в 1986 році ОСОБА_1, як працівник ПАТ «Азовзагальмаш», на підставі ордеру була вселена в гуртожиток №8 будинку №13 по вул.Покришкіна в м.Маріуполі. В 1990 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, після чого в травні 1992 року в них народилась донька, ОСОБА_2. 15 травня 1997 року подружжям шлюб було розірвано, однак в липні того ж року вони знову стали проживати однією сім,єю та за заявою позивачки їм було надано в користування жиле приміщення, яке складалось з двох кімнат 12м2 і 18 м2, на ім,я ОСОБА_1 було відкрито та оформлено особистий рахунок на зазначене приміщення. Крім того, 09.03.2004р. між ОСОБА_1 та ВАТ «МЗВМ» укладено безстроковий договір найму (оренди) на приміщення №26 в гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна, куди також були вселені донька ОСОБА_2 та колишній чоловік ОСОБА_4, які проживали разом до червня 2010року, після чого за відсутністю взаєморозуміння сімейні стосунки припинились і в березні 2012 року ОСОБА_4 одружився з відповідачкою ОСОБА_3, яка 18 квітня того ж року звернулась із заявою до Управління соціально-господарського комплексу ПАТ «Азовзагальмаш» на підставі якого була зареєстрована у гуртожитку №8, в той час як позивачки згоди на вселення ОСОБА_3 не давали. Також працівниками УСГК без відома позивачок та їхньої згоди було розділено особистий рахунок і їм залишена кімната площею 12 м2 , а ОСОБА_4 в користування надана кімната площею 18 м2, тоді як там залишились їх особисті речі та документи.
В судовому засіданні позивачки уточнили позовні вимоги та просили визнати недійсним ордер №12 від 10.04.2012р., який було видано на ім,я ОСОБА_3, визнати її реєстрацію місця проживання в приміщенні №26 гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна незаконною, та визнати також незаконним розділ особистого рахунку на зазначене приміщення. Стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати.
Представник позивачки ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вказала, що в діях відповідача ПАТ «Азовзагальмаш» вбачаються порушення діючого законодавства, а саме вимог «Положення про гуртожитки» при видачі ордеру та незаконної реєстрації ОСОБА_3 Крім того, не розірвавши та не змінюючи договір найму з ОСОБА_1 Управлінням соціально-господарського комплексу в особі начальника було укладено договір найму з ОСОБА_4 на ту саму кімнату, яка вже передана позивачці, що також є порушенням діючого законодавства. Вважає, що вимоги позивачок є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та в своїх запереченнях пояснила, що дійсно в березні цього року уклала шлюб з ОСОБА_4, який проживає в кімнаті №26 гуртожитку №8. Разом з чоловіком вони вирішили, що їхня сім,я буде проживати за місцем проживання останнього - в гуртожитку в кімнаті на три ліжко-місця. 10.04.2012р. вона надала заяву начальнику УСГК ОСОБА_6 з проханням зареєструвати її к чоловіку та дозволити проживати з ним за зазначеною адресою. 18.04.2012р. була зареєстрована, про що зроблена відмітка в паспорті, і після цього її чоловік ОСОБА_4 подав заяву про закріплення за ним кімнати на три ліжко-місця, площею 18м2. За згодою власника гуртожитку вказана кімната була закріплена за чоловіком, де він проживав раніше, знаходяться тільки його речі й документи їхньої сім,ї. Таким чином вона вселилася в жиле приміщення за згодою власника та особи, яка проживає в цьому приміщенні, в зв,язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідачки ОСОБА_7 в судовому засіданні позов також не визнала, підтримала позицію відповідачки та зазначила, що з боку ОСОБА_3 відсутні які-небудь порушення, оскільки вона на законних підставах вселилась, зареєструвалась і проживає з чоловіком. Позивачки не є членами її сім,ї, а жиле приміщення №26 не перебуває у їх власності, тому ніякої згоди чи дозволу вона не повинна була отримувати.
Представник відповідача ПАТ «Азовзагальмаш» в судовому засіданні позовні вимоги також не визнав та пояснив, що підставою для видачі ордеру послужила заява ОСОБА_3 та її чоловіка. Рішення про його видачу та вселення було прийнято начальником УСГК ОСОБА_6 і той факт, що у відповідачки мається у власності частка квартири не враховувався, оскільки вона просила зареєструвати її до чоловіка, який є працівником заводу. Що стосується вимог незаконної реєстрації, то вважає відсутні правові підстави, а у вимогах про розділ особистого рахунку відсутня конкретизація, який саме особистий рахунок.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що є працівником ПАТ «Азовзагальмаш», на законних підставах з 1997 року проживає гуртожитку. Блок, який їм було виділено складається з п,яти ліжко-місць, а саме дві ізольовані кімнати, загальний санвузол та коридор. Кухня, балкон, пральня, побутова кімната перебувають у загальному користуванні для всього поверху, в зв,язку з чим блок не є відокремленим приміщенням. Таким чином, вважає реєстрацію ОСОБА_3, його дружини законною, оскільки вона відбулась за його згодою та власника гуртожитку, з ним було укладено договір оренди житлового приміщення та відкрито особистий рахунок, який сплачується їхньою сім,єю виходячи з кількості ліжко-місць. Дружина постійно проживає в гуртожитку, однак в зв,язку з хворобою батьків іноді відсутня за місцем реєстрації. Враховуючи викладене просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони, їх представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.127,128,129 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 з подальшими змінами та доповненнями, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки.
Згідно із ч. 2 ст. 128, ст.129 ЖК Української РСР, ч. 1 п. 10 Примірного положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Отже, законом установлено, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку.
Пунктом 17 Примірного положення передбачено, що вселення громадянами, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, інших членів сім'ї, крім своїх неповнолітніх дітей, в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.
В судовому засіданні встановлено, що в 1990 році ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4, після чого в травні 1992 року в них народилась донька, ОСОБА_2.
В липні 1997 року за заявою позивачки їй надано в користування жиле приміщення, яке складалось з двох кімнат 12м2 і 18 м2, на ім,я ОСОБА_1 було відкрито та оформлено особистий рахунок на зазначене приміщення.
09.03.2004р. між ОСОБА_1 та ВАТ «МЗВМ» укладено договір найму (оренди) на кімнату №26, п,ять п,ятих, в гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна.
П.6.2.3 зазначеного договору передбачає вселення в приміщення осіб, які будуть проживати сумісно - ОСОБА_4 - чоловік; ОСОБА_2 - донька.
За п.п.8.1, 8.2 Даний договір є безстроковим. Сторони можуть за погодженням внести зміни та доповнення до даного договору, які повинні бути укладені в письмовій формі та підписані сторонами.
Отже, на момент розгляду справи, вказаний договір найму житлового приміщення з ОСОБА_1 не розірвано, умови договору не змінено, додаткових угод не укладено, а таким чином він є діючим за викладеними в ньому умовами.
Разом з тим, 25 червня 2012 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Азовзагальмаш» укладено договір найму частку кімнати №26, три ліжко-місця, в гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна.
За П.2.1 зазначеного договору приміщення надається в найм безстроково.
В той же день ОСОБА_4 звернувся до начальника УСГК ОСОБА_6 із заявою та просив розділити особистий рахунок з його колишньою дружиною ОСОБА_1, оскільки він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, яка проживає разом з ним, просив залишити за ним тримісну кімнату, внаслідок чого дійсно заявнику було виділено тримісну кімнату та розділено особисті рахунки.
Як вбачається з матеріалів справи жиле приміщення по вул.Покришкіна №13 має правовий статус гуртожитку для проживання одиноких громадян, блок №26 гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна в м.Маріуполі складається з двох кімнат: два ліжко-місця, площею 12 м2, та 3 ліжко-місця, площею 18 м2, площа одного ліжко-місця складає 6 м2, загальний коридор та санвузол.
Особистий рахунок було відкрито та оформлено на ОСОБА_1 з 1997 року, яка разом із ОСОБА_4 проживає в блоці №26 гуртожитку №8 більш п'ятнадцяти років.
24 вересня 2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу 1-НО №223791 виданого Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міську правління юстиції в Донецькій області від 24.01.2012р.
02 березня 2012 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб 1-НО №277155 виданого Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міську правління юстиції в Донецькій області від 02.03.2012р.
10 квітня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до начальника УСГК ОСОБА_6 із заявою та просила зареєструвати її до чоловіка, в кімнату №26 гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна.
В той же день ОСОБА_3 було видано ордер №12, в якому в розділі «розміром кв. метрів» зазначено «к мужу».
При цьому відсутні відомості щодо рішення адміністрації та профспілкового комітету, яке є підставою для видачі ордеру.
Представник відповідача ПАТ «Азовзагальмаш» в судовому засіданні стверджував, що начальник Управління соціально-господарського комплексу, відповідно до своїх посадових обов,язків, має повноваження самостійно приймати рішення про надання жилої площі в гуртожитку, внаслідок чого не вважав необхідним узгоджувати з позивачкою ОСОБА_1 передачу ліжко-місць ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Разом з тим з цього приводу стороною не надано жодних доказів.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що керується Примірним положенням про гуртожитки, затверджене постановою ОСОБА_8 міністрів УРСР від 03.06.1986р., яке надав до матеріалів справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при видачі ОСОБА_3 ордеру на жилу площу в гуртожитку, не виконано передбачені діючим законодавством вимоги щодо порядку його надання.
За відповіддю начальника УСГК ОСОБА_6 ОСОБА_3 була зареєстрована 18.04.2012 року в гуртожиток №8 по вул.Покришкіна, 13 на підставі картки Форми-1 та заяви останньої.
Відповідно до картки Форми-1 місце попередньої реєстрації ОСОБА_3 - АДРЕСА_1.
Згідно відомостей Маріупольського бюро технічної інвентаризації від 06.09.2012р. за №5441 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності №3668 від 24.11.1997р. є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2.
В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що постійно в гуртожитку не проживає, про даний факт свідчить і акт №21 від 01.10.2012р. КСН «Машинобудивельник».
Отже, ОСОБА_3 мала постійну реєстрацію та місце проживання, яке фактично не змінилось на момент прийняття рішення, а таким чином, відповідачка не потребувала реєстрації в гуртожитку, яка повинна бути скасована за відсутністю законних підстав для її проведення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачок про визнання ордеру №12 від 10.04.2012р. виданого на ім,я ОСОБА_3 недійсним та визнання її реєстрації місця проживання в гуртожитку №8 по вул.Покришкына,13 в м.Маріуполі незаконною підлягають задоволенню.
Що стосується вимог про визнання розділу особистого рахунку незаконним, то суд вважає, що в їх задоволенні треба відмовити, оскільки розділ особистого рахунку було здійснено на підставі укладеного з ОСОБА_4, як працівником підприємства, договору найму жилого приміщення від 25.06.2012р. за №131, який недійсним чи незаконним не визнавався та є діючим на момент прийняття рішення.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідачів на користь позивачок підлягає стягненню судовий збір в дольовому порядку по 35,8грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215-218 ЦПК України, ст.ст.127,128,129 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 з подальшими змінами та доповненнями,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним, реєстрацію місця проживання та розділ особистого рахунку незаконними задовольнити частково.
Визнати недійсним ордер №12 від 10.04.2012р. виданий на і,мя ОСОБА_3, в гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна в м.Маріуполі.
Визнати незаконною реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, в гуртожитку №8 будинку №13 по вул.Покришкіна в м.Маріуполі.
Стягнути з ОСОБА_3, ПАТ «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 35,8грн. судового збору з кожного.
В решти вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись після 25.11.2012 року.
Суддя: Т. В. Пустовойт