Рішення від 21.01.2013 по справі 0513/4020/2012

Справа № 0513/4020/2012

Справа № 2/226/54/2013

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 січня 2013 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Клепка Л.І.

при секретарі -Тіссен О.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання втративши право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання його втратившим права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування вимог вказала, що згідно рішення виконавчого комітету Димитровської міської ради від 21.03.2007 року № 228 вона є наймачем двокімнатної квартири №44, розташованої у будинку №2 на м-ні “Молодіжний”в м.Димитрові, де, крім неї, зареєстровані двоє її синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказуючи на те, що її старший син ОСОБА_4, з 2005 року в спірній квартирі не проживає без поважної на те причини і квартирою не користується, просить суд на підставі ст..ст.71, 72 ЖК України визнати його втратившим право користування житловим приміщенням в зазначеній квартирі.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, і суду пояснила, що вона має двох дорослих синів ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які зареєстровані разом з нею в спірній квартирі. Старший син ОСОБА_5 у грудні 2005 року зібрав свої речі і, маючи намір виїхати до Росії на заробітки, залишив квартиру. З того часу в місті Димитров не проживає, з сім'єю не спілкується, квартирою не користується і участі в її утриманні не приймає. Вказувала на те, що рішення сина залишити квартиру було добровільним та що перешкод у користуванні квартирою відповідач не мав.

Третя особа ОСОБА_2 позов підтримав, вважав його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки його старший брат ОСОБА_4 в їх квартирі не проживає без поважної причини більше п'яти років, через що вони змушені нести зайві витрати при сплаті комунальних послуг та не можуть використати своє право на приватизацію житла.

Представник третьої особи Комунального підприємства “Служба єдиного замовника”ОСОБА_3 при прийнятті рішення покладалася на розсуд суду.

Відповідач, який повідомлявся про час та місце розгляду справи у відповідності з вимогами процесуального закону, до судового засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи суду не надіслав, що дає суду підстави вважати його неявку без поважної причини та можливість зі згоди позивача розглянути справу у заочному судовому засіданні, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних в справі даних.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі та давши їм юридичну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Димитровської міської Ради №228 від 21.03.2007року позивачка в порядку зміни договору найму жилого приміщення після смерті чоловіка ОСОБА_6 є основним наймачем квартири № 44 в будинку №2 на м-ні “Молодіжний”в м Димитров, в якій, окрім неї, значаться зареєстрованими як члени сім'ї її двоє дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр.5,7).

Згідно довідки КП “Бюро технічної інвентаризації”№ 793 від 29.12.2012 року квартира № 44 будинку № 2 на м-ні “Молодіжний”в місті Димитрові не приватизована і права власності на неї ніхто не має (арк.спр.51).

Як вбачається з акту від 27.11.2012 року, складеного за участі представників ПП ПЖФ “Гарант-Сервіс”, відповідач ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з грудня 2005 року (арк.спр.6).

Вказані обставини та факт непроживання відповідача в квартирі № 44 будинку № 2 на м-ні “Молодіжний”в м.Димитров без поважної на те причини підтверджений в судовому засіданні також поясненнями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 -мешканцями зазначеного будинку, які суду пояснили, що відповідач розлучився з дружиною, залишив сім'ю і кудись виїхав. Зазначають, що за місцем проживання вони не бачили його вже більше п'яти років.

Статтею 71 ЖК УРСР, діючого на час розгляду справи, визначено, що жиле приміщення за відсутніми наймачами або членами їх сімей зберігається протягом шести місяців або протягом більш тривалого часу при наявності конкретних обставин, перелічених в зазначеній статті, зокрема призовна та строкова військова служба, тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням, поміщенням дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника, виїздом у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника), влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги, виїзду на лікування в лікувально-профілактичний заклад, взяття під варту або засудження.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку за правилами ст. 72 ЖК України.

Судом встановлено, що відповідач вселився в квартиру в установленому законом порядку у якості члена сім'ї і набув права користування жилим приміщенням. Тривалий час, а саме з грудня 2005 року, спірна квартира за своїм цільовим призначенням ним не використовується. Як свідчать досліджені судом докази, його відсутність в квартирі носить безперервний характер. Поважності причин непроживання відповідача в спірній квартирі чи обставин, які б свідчили про перешкоди в користуванні квартирою, судом не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку, що відповідач в квартирі не проживає без поважних причин понад терміни, встановлені ст. 71 ЖК України, квартирою не цікавиться, участі в її утриманні не приймає, це є підставою для визнання його втратившим право користування жилим приміщенням.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.71, 72 ЖК України, ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, втративши право користування жилим приміщенням в квартирі № 44 будинку № 2 на м-ні “Молодіжний”в м. Димитров Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної

скарги до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 21 січня 2013року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 січня 2013 року.

Суддя Л.І.Клепка

Попередній документ
50248125
Наступний документ
50248127
Інформація про рішення:
№ рішення: 50248126
№ справи: 0513/4020/2012
Дата рішення: 21.01.2013
Дата публікації: 18.09.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мирноградський міський суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням