19.07.2011
Справа № 2а-2392/1
1
19 липня 2011 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Алтунін О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт.Ювілейне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
23 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати працівника у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при здійсненні перерахунку їй пенсії, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік.
Ухвалою суду було відкрито скорочене провадження у даній справі в межах строку звернення до адміністративного суду, в іншій частині позов залишено без розгляду.
В письмових запереченнях відповідач не погодився із вимогами позивача, посилаючись на те, що при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії керувався спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №4096/02-01 відповідно до якого до законодавчого врегулювання питання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”провадяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.). Вказував на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не відновлено дію норми ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
З'ясувавши зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідивши матеріали справи, вважаю, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, при цьому продовжує працювати.
10.03.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру.
За цією заявою Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати працівника у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік (1197,91грн). Відповідачем відмовлено у застосуванні при перерахунку пенсії наведеного показника за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн. з посиланням на пункт 11 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, що вбачається з листа відповідача №2664/04-28 від 14.06.2011 року.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування”.
Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідач повинен був застосовувати редакцію Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в якій вона діяла до вказаних змін.
За змістом з ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (з урахуванням рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року), якщо пенсіонер продовжує працювати після призначення йому пенсії, він має право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Враховуючи те, що позивач після призначення пенсії продовжував працювати, він на підставі наведеної норми має право на проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому, відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Підпункт третій пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”передбачає, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені у частині першій статті 40 Закону (№ 1058), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Інших нормативно-правових актів, які б визначали порядок проведення перерахунку пенсії за вказаних умов не приймалось.
Слід зазначити, що правовідносини, які виникають у процесі реалізації права на проведенні перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, або на невизначеність, виникнення правових колізій, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
У справі “Кечко проти України”Європейський суд наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними”.
За таких обставин, вважаю, що дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача з 24.12.2010 року є необґрунтованими та протиправними.
Посилання відповідача на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики № 20/0/118-091039 та Пенсійного фонду України № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, є безпідставним, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, зміст вказаного листа звужує встановлені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”права позивача, а відтак не може бути застосований для визначення порядку перерахунку його пенсії.
Оскільки нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться на підставі відповідного розпорядження, в якому зазначається перерахунок пенсії позивача, з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, тобто носить постійний характер, то визначення будь-якого кінцевого терміну або строку її нарахування (перерахування) обмежувало б право позивача на отримання пенсії, яка повинна виплачуватись постійно протягом невизначеного часу.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню 3 грн. 40 коп. судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст.40, 42, 45, 48 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статтями 9, 11, 69-71, 97, 99, 102, 128, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 24.12.2010 року за ст.ст.40, 42 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. протиправними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.12.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн., з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі апеляційної скарги з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В.Алтунін