17.10.2011
09:00
17 жовтня 2011 року смт. Ювілейне
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Макаров М.О., розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації, про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії та допомоги на оздоровлення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року та віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Протягом 2008-2011 років відповідачем відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”йому виплачувалась державна допомога на оздоровлення в сумі 120 грн.
У вересні 2010 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації із заявою про виплати йому щорічної державної допомоги на оздоровлення, проте 08 жовтня 2010 року він отримав відповідь від відповідача, у якій йому відмовлено в задоволенні його заяви.
Також позивач у серпні 2011 року звернувся до управління Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації із заявою про виплати йому щорічної державної допомоги на оздоровлення, проте 25 серпня 2011 року він отримав відповідь від відповідача, у якій йому відмовлено в задоволенні його заяви
Вважає рішення відповідача незаконним, з наступних підстав:
Згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобилькій АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 2 групи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати допомоги.
З урахуванням викладеного позивач вважає, розмір його щорічної державної допомоги на оздоровлення має бути повинен бути обчислений відповідно до вимог ст.48 вищезазначеного Закону .
Просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адмністрації Дніпропетровської області незаконнимита та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому щорічну державну допоимогу на оздоровлення за 2008-2011 роки.
Представник відповідача надав до суду заперечення, в якому зазничив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а також розмір допоги позивачу виплачувався відповідно до вимонг закону й підстав для задоволення позову не вбачає, а тому просили відмовити в задоволенні позову.
Дана справа розглянута в порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без виклику сторін.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідивши наявні докази, встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року та віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У 2008-2011 роках Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районнолї державної адміністрації позивачу було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120,00 грн.
Відповідно до статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”інвалідам другої групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Положеннями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”визначено основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до частини першої статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення та навпаки, у частині першій статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, а встановлений ще в 1996 році Кабінетом Міністрів України розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався, а тому, не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, і тому, враховуючи частину третю статті 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого вищевказаним Законом є безпідставним.
Проте Законом України від 14 червня 2011 року №3491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет Закону України на 2011 рік”, згідно якого було внесені зміни, а саме: доповнено Прикінцеві положення п.4, відповідно до яких установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”, які набрали чинності 19.06.2011 року,, а постановю Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка діє з 23.07.2011 року, встановлені нові виплати пенсій та допоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
А тому вимоги позивача є необгрутованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, позивач вже звертався до суду із аналогічним позовом та постановою суду від 01 березня 2011 року у перерахунку державної допомоги йому відмовлено.
На підставі викладеного суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.4 Прикінцевих позложень Закону України від 14 червня 2011 року №3491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет Закону України на 2011 рік”, ст.ст. 6 - 14, 71, 94, 159 - 167, 170 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації, про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії та допомоги на оздоровлення відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя М.О. Макаров