19.10.2011
09:00 Справа № 2а-2427
2011 року
19 жовтня 2011 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Дніпропетровського району про визнання неправомірними дій та зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи,
18 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІ група інвалідності), тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Разом з цим, розмір призначеної їй відповідачем основної та додаткової пенсій значно нижчій, ніж передбачено статтями 50 та 54 вказаного Закону, а тому вона вимушена звернутись до суду. Просила визнати неправомірними такі дії відповідача та зобов'язати його провести перерахунок та виплату основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також проводити нарахування такої пенсії в подальшому.
Ухвалою суду було відкрито скорочене провадження у даній справі в межах строку звернення до адміністративного суду, в іншій частині позов залишено без розгляду.
Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву якими не оспорював статусу позивача, проте зазначив, що порядок обчислення пенсії в даному випадку визначено постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та №654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, тобто Управління пенсійного фонду правильно нараховує пенсію позивачу й підстав для задоволення позову не вбачає, а тому просили відмовити в задоволенні позову та справу розглянути у його відсутність.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідивши наявні докази, приходить до наступного.
Судом було встановлено, що позивач відповідно до виписки з акту медичного засвідчення МСЕК від 09.04.1996 року має захворювання пов'язане з проживанням на радіаційно забрудненій території, внаслідок Чорнобильської катастрофи та йому встановлено другу групу інвалідності, а відповідно до посвідчення серія А № 079195 є громадянкою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) у зв?язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області та отримує основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 49 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3 та 4 категорій встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 статті 67 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам -3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії відповідають положенням статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Разом з цим, пунктом 2 Постанови КМ України №1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, всупереч положень статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Так, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконним актами, при вирішенні даного спору слід виходити з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 28 вказаного Закону України також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
При цьому, в частині 2 статті 5 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що такий розмір не може визначатись будь-яким іншим нормативно-правовим актом.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щодо застосування Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області положень вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України, то з огляду на наведене вище правове обґрунтування такі дії відповідача не відповідають нормам статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та значно звужують обсяг прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позивачем щодо порушення його права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно статті 50 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та основної пенсії, відповідно до статті 54 цього ж Закону у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, підвищення державних пенсій в усіх випадках для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю повинно нараховуватись відповідачем в розмірі встановленому відповідно статті 50, 54 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у період починаючи з 04 січня 2011 року та по 22 липня 2011 року (включно), оскільки пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”(яка набрала законної сили 22 липня 2011 року) відповідно до п. 1 якої, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а саме належать до 1 категорії 2 групи -20%. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 цієї ж постанови установити, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче: для інвалідів ІІ групи, що не є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та не є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1990 роках та особами, евакуйованими у 1986 році із зони відчуження, у розмірі -655 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.3, 8, 19, 22, 46, 51 Конституції України, ст.ст.49, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про Державний Бюджет України на 2011 рік”, Законом України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, ст.ст.2, 8, 9, 11, 69-71, 94, 160-165, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України Дніпропетровського району про визнання незаконними дій та зобов”язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі, меншому ніж встановлений ст.ст. 50,54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”за період з 04 січня 2011 року по 22 липня 2011 року (включно) .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, встановивши її розмір не менше восьми мінімальних пенсій за віком, та нарахувати надбавку у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”і законодавчо визначеного на час виплати розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 04.01.2011 року по 22 липня 2011 року (включно) за виключенням здійснених за цей період таких виплат.
Рішення в частині перерахунку та виплати пенсії за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу,було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Озерянська Ж.М.