27.10.2011
Справа № 2а-2481
2011 року
27 жовтня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Озерянської Ж.М.,
при секретарі -Івановій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Ювілейне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України Дніпропетровської області, інспектора ДПС БДПС ВДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України Дніпропетровської області, інспектора ДПС БДПС ВДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 про скасування постанови серії АЕ № 403933 від 10.07.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, та закриття провадження по адміністративній справі.
Позивач надав судові заяву в якій позов підтримав та просив його задовольнити, просив справу розглянути у його відсутність.
Відповідач надав судові заяву з проханням справу розглянути у його відсутність, зазначивши що позовні вимоги не визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, у постанові про адміністративне правопорушення від 10.07.2011 року серії АЕ № 403933 зазначено, що ОСОБА_1 10.07.2011 року керуючи автомобілем Шкода номерний знак НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул.Горькго та пр.Карла Маркса м. Дніпропетровська на заборонений червоний сигнал світлофора, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постанова від 10.07.2011 року серії АЕ № 403933, що оскаржується позивачем, була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2011 року серії АЕ № 436778, в якому позивач у письмових поясненнях зазначив що з правопорушенням не згоден.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують Відповідальність. При винесені оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, крім того посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Співробітником ДАІ винесено постанову про адміністративне правопорушення із значними процесуальними порушеннями.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
Однак, всупереч наведених норм, відповідачем у постанові не зазначено мотивів відхилення висловлених позивачем доводів, що вплинуло на всебічність і повноту дослідження обставин справи.
Не спростовано відповідачем і посилань позивача щодо позбавлення його права на подання доказів у вигляді пояснень свідка. У протоколі про адміністративне правопорушення про такого свідка не зазначено, а його письмових пояснень до матеріалу справи не долучено, що не відповідає вимогам п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77).
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Надані заперечення зводяться до формального невизнання позову, що не спростовує доводів позивача.
Таким чином, інспектором у протоколі на підставі якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності не було зазначено жодних доказів на підтвердження скоєння правопорушення позивачем, інспектором не було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовані всі обставини справи, не були допитані свідки.
За таких обставин, суд вважає, що при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем були порушені права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а тому дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.100,102,159-163 КАС України, суд -
Скасувати постанову інспектора ДПС БДПС ДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 серії АЕ № 403933 по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2011 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Озерянська Ж.М.