"04" вересня 2015 р. Справа № 907/199/14
Розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Артос”, с. Гать Берегівського району про визнання наказу від 21.05.14 таким, що не підлягає виконанню у справі №907/199/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами “Ізі Лайф””, м. Київ
За участі ІІІ-ї особи на боці позивача публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Артос”, с. Гать Берегівського району
про стягнення 8285457,23 грн.
Суддя Журавчак Л.С.
від заявника (боржника): Пересипкін О.Р., директор ТОВ „Артос”
від стягувача: Кузка С.О. - представник за дов. від 22.12.2014р.
від заінтересованої особи (ТОВ „Фактор Стандарт”):
від заінтересованої особи (Шапочки Еріки Михайлівни): Шапочка Е.М.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.04.2014 року у справі № 907/199/14 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” задоволено повністю та присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Артос” суму 8285457,23 грн. боргу по уступленій вимозі, в т. ч. 6115822,05 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1104348,05 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 459692грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 88772,77 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 516822,36 грн. трьох відсотків річних по уступленій вимозі, а також суму 73080 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На виконання вказаного рішення судом 21.05.14 було видано наказ про примусове виконання даного рішення.
04 серпня 2015 року стягувачем - ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” з ТОВ „Фактор Стандарт” укладено договір відступлення права вимоги № 39/316, відповідно до якого первісним кредитором було відступлено новому кредитору(ТОВ „Фактор Стандарт”) право вимоги за Кредитним договором № 03/18-07 від 26.03.2007р. з внесеними змінами до нього та за укладеними Іпотечними договорами та Договорами застави, а тому до нового кредитора перейшло право вимоги до ТОВ „Артос”, як боржника, в тому числі щодо присуджених до стягнення сум за рішенням суду від 23.04.2014р. у справі № 907/199/14.
Новим кредитором - ТОВ „Фактор Стандарт” було укладено з боржником -ТОВ „Артос” Договір від 04.08.2015р. реструктуризації боргу №4-04082015 за Кредитним договором № 03/18-07 від 26.03.2007р.
Враховуючи наявність даного Договору реструктуризації боргу ТОВ „Артос” звернулося до суду з заявою від 12.08.2015р. №199/1 про визнання наказу господарського суду Закарпатської області від 21.05.2014р. таким, що не підлягає виконанню по справі №907/199/14. В обгрунтування поданої заяви посилається на положення п. 1 Договору реструктуризації боргу, відповідно до якого сторонами було продовжено строк дії Кредитного договору - до 11.07.2014 року та погоджений у п.2. графік погашення заборгованості. Наголосив, що суму 2446900 грн. першого внеску ним перераховано 3 серпня 2015 року, на підтвердження чого подано платіжне доручення №1 на суму 2446900 грн. Зазначає, що після здійснення даного платежу у нього - відповідача по справі, на даний час відсутня прострочена заборгованість за Кредитним договором.
Розглянувши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників боржника (заявника), первісного кредитора та заінтересованої особи, суд дійшов висновку про задоволення даної заяви з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Згідно з ч. 4. ст. 117 цього ж Кодексу господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом
Пунктом 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз"яснено, що частина четверта ст. 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: - якщо його видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Судом встановлено, що 04.08.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фактор Стандарт” був укладений Договір відступлення права вимоги № 39/316.
Відповідно до вказаного договору ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” відступило на користь ТОВ „Фактор Стандарт” належне право вимоги за Кредитним договором № 03/18-07 від 26.03.2007р. (з усіма змінами та доповненнями) (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.4 Договору відступлення права вимоги № 39/316 від 04.08.2015р. до ТОВ „Фактор Стандарт” перейшли всі без винятку права та обов'язки ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” за Кредитним договором № 03/18-07 від 26.03.2007р. (з усіма змінами та доповненнями).
04.08.2015року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фактор Стандарт” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артос” було укладено Договір реструктуризації боргу № 4-04082015 за кредитним договором № 03/18-07 від 26.03.2007 р. (надалі - Договір реструктуризації боргу).
Відповідно до п. 1 Договору реструктуризації боргу сторонами було продовжено строк дії Кредитного договору до 11.07.2014року.
Згідно з п.2. Договору реструктуризації боргу сторони змінили графік погашення заборгованості за даним Кредитним договором. 04.08.2015р. ТОВ „Артос” згідно з платіжним дорученням № 1 перераховано в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором 2446900,00 грн. плановий платіж. По іншій же несплаченій сумі встановлено новий графік її погашення , починаючи з 03.08.16 по 11.07.2114.
Таким чином, після перерахування ТОВ „Артос” в рахунок погашення заборгованості суми 2446900,00 грн. у відповідача (боржника) по справі відсутня прострочена заборгованість за Кредитним договором.
За таких обставин суд вважає, що наказ від 21.05.2014р. не підлягає примусовому виконанню та з урахуванням вимог ст. 117 ГПК України підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Артос” від 12.08.2015р. №199/1 про визнання наказу господарського суду Закарпатської області від 21.05.2014р. по справі № 907/199/14 таким, що не підлягає виконанню, задоволити.
2. Визнати наказ господарського суду Закарпатської області від 21.05.2014р. по справі № 907/199/14 таким, що не підлягає виконанню.
3. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.
4. Копію даної ухвали надіслати заявнику (боржнику), стягувачу, заінтересованим особам.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 106, 117 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Журавчак Л.С.