Справа № 734/1642/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/701/2015
Категорія - ст. 185 ч.2КК Доповідач ОСОБА_2
11 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження № 11-кп/795/701/2015 р. за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_8 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 липня 2015 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, раніше судимий:
- 21.03.2003 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
- 29.03.2004 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2003 року у виді 6 місяців і остаточно призначено покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.11.2008 року за відбуттям покарання;
- 10.09.2014 року Козелецьким районним судом за ч.1 ст.249, 75, 76 КК України з урахуванням вироку апеляційного суду Чернігівської області від 07.11.2014 року на 1 рік обмеження волі з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого, з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
- визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, з призначенням покарання - 3 /три/ місяці арешту.
На підставі ст. 71 КК України, із застосуванням ст.72 КК України, до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 10.09.2014 року у виді 1 /одного/ місяця арешту з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого, і остаточно призначено покарання у виді 4 /чотирьох/ місяців арешту з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання залишено без змін.
Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України,
Вироком суду першої інстанції встановлено, що 25 травня 2015 року близько 16 год. ОСОБА_7 , маючи непогашену судимість за відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи з метою проведення прибирання в магазині №23 Остерського споживчого товариства по вул. Товстенка, 7 в с. Морівськ Козелецького району Чернігівської області, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку товарно-матеріальних цінностей, а саме: пляшку горілки «Статус», ємністю 0,5 літрів, вартістю 60 грн.; пляшку горілки «Хлібний дар», ємністю 0,7 літрів, вартістю 85 грн.; пляшку соку «Літо», ємністю 0,5 літрів, вартістю 15 грн.; дві пляшки пива «Львівське», ємністю 1,2 літрів кожна, вартістю 22 грн. кожна, загальною вартістю 44 грн.; банку напою «Бірмікс, ємністю 0,5 літрів, вартістю 14 грн.; банку напою «Айс», ємністю 0,5 літрів, вартістю 14 грн.; пачку горішків «Козацькі», вагою 40 грамів, вартістю 7 грн. 50 коп., спричинивши Остерському споживчому товариству матеріальну шкоду на загальну суму 239 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Чернігівської області ОСОБА_8 , не заперечуючи фактичних обставин справи, вірності кваліфікації дій та доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення, просить скасувати вирок суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 місяців арешту. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України остаточно призначити покарання у виді 1 року 1 місяця обмеження волі з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого. Вважає, що при призначенні покарання за сукупністю вироків судом не враховано положення ст.51 КК України, відповідно до якої арешт є більш м'яким видом покарання, ніж обмеження волі. За попереднім вироком ОСОБА_7 було призначено покарання у виді 1 року обмеження волі, тому призначення покарання за сукупністю вироків у виді 4 місяців арешту не відповідає вимогам Закону України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просить задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати вирок суду, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України - 3 місяці арешту та на підставі ст.ст. 71, 72 КК України, остаточно призначити покарання у виді 1 року 1 місяця обмеження волі з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого, пояснення обвинуваченого, який згоден з апеляційною скаргою, дослідивши матеріали кримінального провадження, яке розглянуто у скороченому судовому засіданні у відповідності з вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України, та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог у відповідності із ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, із скасуванням вироку суду першої інстанції та постановленням нового вироку.
В судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_7 вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив, що 25 травня 2015 року вдень, на прохання сестри прибрав у магазині, після чого взяв звідти горілку, пиво, напої, горішки та пішов. Щиро розкаявся.
Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, судом першої інстанції за згодою учасників судового провадження, було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому у відповідності із ст. 394 КПК України, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, перевірці колегією суддів не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, при обставинах, встановлених судом, відповідає обставинам кримінального провадження, доводиться сукупністю зібраних доказів.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/ повторно, а саме - товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 239, 50 грн., що належить Остерському СТ Козелецького району Чернігівської області.
Такі дії ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, з чим погоджується апеляційний суд.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Разом з тим, при призначенні остаточного покарання на підставі ст.ст. 71, 72 КК України суд першої інстанції допустив порушення вимог закону України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування вироку згідно ст. 409 КПК України, бо погіршує становище обвинуваченого, з постановленням нового вироку апеляційним судом.
Відповідно до ст.71 КК України та п.25 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків покарання призначається, зокрема, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 засуджений 10.09.2014 року вироком Козелецького районного суду за ч.1 ст.249, 75, 76 КК України з урахуванням вироку апеляційного суду Чернігівської області від 07.11.2014 року на 1 рік обмеження волі з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого, з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст.89 КК України, ОСОБА_7 покарання за вказаним вище вироком не відбув, а вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку.
При призначенні покарання за сукупністю вироків судом першої інстанції не враховано положення ст.51 КК України, згідно якої арешт є більш м'яким видом покарання ніж обмеження волі.
За попереднім вироком Козелецького районного суду від 10.09.2014 року ОСОБА_7 було призначено покарання у виді 1 року обмеження волі, тому призначення покарання за сукупністю вироків у виді 4 місяців арешту не відповідає вимогам ст.51 КК України.
За даних обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404 - 405, 407, 409, 412, 418, 420-421, 374 - 376, 424 - 426, 532 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 липня 2014 року щодо ОСОБА_7 скасувати і постановити новий вирок.
Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання - 3 /три/ місяці арешту.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Козелецького районного суду від 10.09.2014 року, і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 1 /одного/ року 1 /одного/ місяця обмеження волі з конфіскацією знарядь промислу та всього добутого.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.
Речові докази знищити.
Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4